Легалізація азартних ігор стала першим кроком на шляху детінізації цілого сектору економіки. Враховуючи обсяг доходів державного бюджету від даної сфери після легалізації, цей крок був вдалим. До того ж, окрім сплати ліцензійних платежів, легальні організатори створили тисячі робочих місць, інвестували сотні мільйонів доларів в економіку та протягом минулого року надавали активну фінансову підтримку державі у боротьбі проти росії. Однак, для повноцінного формування ринку самої легалізації замало. Необхідно також створити регуляторні та податкові умови для його ефективного функціонування.

Цивілізований гральний бізнес не може існувати без чітких правил роботи, як й будь-який інший бізнес. Легальним організаторам потрібні регуляторні рамки, які визначатимуть їх підзвітність державі та слугуватимуть інструкцією щодо того, як має бути організована взаємодія з гравцями. Відсутність або нечіткість цих рамок призводить до двох негативних явищ, які заважають розвитку ринку:

По-перше, коли правила не прописані для конкретної індустрії, використовуються загальні правила, які, скоріш за все, не враховують її специфіку. Як наслідок, гравці ринку можуть не розуміти, що можна робити, а що ні, як вони мають звітувати перед контролюючими органами, яку внутрішню фінансову інформацію мають надавати і т.д. Це значно підвищує рівень непорозуміння між державними органами та бізнесом.

По-друге, державні органи та служби можуть користуватись регуляторною невизначеністю, яка панує на ринку та змушувати його учасників проходити додаткові перевірки, або сплачувати збори та податки, які вони не мають насправді сплачувати. Це призводить до підвищення корупційних ризиків.

Нажаль, подібна ситуація наразі спостерігається на легальному ринку азартних ігор в Україні, адже досі не запроваджено єдину Державну систему онлайн моніторингу (ДСОМ), та не прийнято профільний податковий законопроєкт 2713-д. Це великий недолік для ринку, адже на підтримку цих законодавчих ініціатив виступає не тільки держава в особі КРАІЛ, а й самі легальні організатори азартних ігор.

Останні, як ніхто зацікавлені у запроваджені чітких правил гри та наявності єдиної системи онлайн моніторингу транзакцій. Адже так простіше для всіх. Держава контролює всі грошові операції легальних організаторів з гравцями, а бізнес не думає про те, як звітувати перед контролюючими органами, оскільки все відбувається автоматично у режимі реального часу. У провідних західних юрисдикціях держава саме через систему онлайн моніторингу контролює ставки та податки легального грального бізнесу. Це значно підвищує прозорість ринку.

Введення ДСОМ та прийняття 2713-д вигідно для держави та бізнесу ще й з публічної точки зору, адже ці кроки дозволять нарешті покласти край маніпуляціям навколо теми «недоплати» податків легальними організаторами азартних ігор. Це також дозволить чітко відмежувати легальний сегмент азартних ігор від нелегального та зрозуміти, скільки доходів приносить легальний гемблінг і скільки збитків завдає державі нелегальний.

Вважаю, що необхідно скористатись сприятливими умовами які склались сьогодні для прийняття ДСОМ та 2713-д. Головне, зробити це одночасно, оскільки ці два кроки тісно взаємопов’язані.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»