Легалізація грального бізнесу в Україні, що відбулася два роки тому після 11-річного етапу існування вітчизняного гемблінгу поза межами правового поля, починалася із запровадження цілої низки критеріїв безпеки для тих, хто збирається скористатися послугами гральних закладів.
Це зумовлено тим, що й держава, і підприємці розуміли свою відповідальність перед суспільством і намагалися заздалегідь унеможливити ті помилки в регуляторній політиці та практиці ведення бізнесової діяльності, які стали причинами заборони функціонування ринку азартних ігор у 2009 році.
У преамбулі до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» зазначено, що він визначає не лише правові засади державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, а й економічні, соціальні та організаційні умови функціонування грального бізнесу.
Метою державної політики у сфері гемблінгу також є створення умов для зниження соціальних ризиків, пов’язаних із його діяльністю. Тобто основою такої політики є соціальна відповідальність. А соціальна відповідальність не може бути однобічною й має складатися з гарантій як із боку держави, так і з боку бізнесу.
Тому над досягненням цієї мети спільно працюють національний регулятор (Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей – КРАІЛ), ліцензовані організатори азартних ігор та їхні професійні об’єднання, зокрема Ukrainian Gambling Council (UGC).
Одним із базових напрямків роботи в царині соціальної відповідальності є попередження ігрової залежності (лудоманії) та надання психологічної допомоги гравцям і членам їхніх родин.
Для визначення глибини та поширеності проблеми лудоманії періодично проводяться соціологічні дослідження. Так, наприкінці липня поточного року КРАІЛ започаткувала анонімне онлайн-опитування щодо ігрової залежності, яке потрібно для отримання зворотного зв’язку від гравців і учасників ринку. Надані відповіді допоможуть сформувати пріоритети національного регулятора для подальшої роботи в цьому напрямку.
Зі свого боку UGC, що об’єднує понад 80% ліцензованих організаторів вітчизняного грального бізнесу, упродовж 2021 — 2022 років провела вже два дослідження щодо ставлення українців до гемблінгу.
Результати обох опитувань довели, що із жовтня минулого року (час проведення першого) до лютого нинішнього року (час проведення другого) суттєво не змінилися показники ані частки тих, хто ніколи не грав в азартні ігри на гроші впродовж останніх 12 місяців (у жовтні 2021 року їх було 92,3%, а в лютому 2022-го – 92,2%), ані тих, хто планує/збирається набути подібний досвід (у жовтні 2021 року – 7,2%, у лютому 2022-го – 8,2%).
Тобто українці залишаються нацією, що не грає, і проблема поширення лудоманії з-поміж наших громадян зазвичай перебільшується в ЗМІ противниками легалізації.
Проте відстежувати зміни потрібно, принаймні для того, щоб вчасно зреагувати на появу нових трендів. Саме для цього варто продовжувати подібні дослідження, зробивши їх моніторинговими та регулярними.
