Поміж наслідків нерішучої політики й загравання з біснуватим північно-східним сусідом майже впродовж усієї нашої незалежності — збереження ще й досі (на дев’ятому році війни!) можливостей для російського бізнесу заробляти на Україні та українцях. Як напряму, так і через пов’язані структури й осіб. Іноді ці зв’язки наскільки хитро сплетені, заплутані і приховані (в тому числі, й завдяки міжнародному комерційному праву, офшорним юрисдикціям та банківській таємниці), що для їх виявлення потрібні час і значні зусилля.

Серед “ризикових” напрямів — ігрова (гемблінг) індустрія. Адже без вчасної реакції правоохоронців і органів держнагляду, впровадження додаткових обмежень ми, самі про те не відаючи, можемо “працювати” на бюджет агресора — передовсім, в не обмеженому кордонами онлайн-сегменті.

Виявлення таких фактів і запобігання порушенням – одне з ключових завдань регулятора, що працює в цій сфері, – Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Чого варта лише історія з ТОВ “Твоя беттингова компанія” (ТБК), на яку свого часу звертав увагу навіть Президент. За результатами перевірки, якою встановлено, що при оформленні ліцензійних документів ТБК вказала недостовірні дані, КРАІЛ анулювала дві ліцензії товариства на роботу бренду 1xBet у сфері організації та проведення азартних ігор.

Докладніше про цей та інші кейси, про особливості роботи Комісії й вітчизняної ігрової індустрії в умовах війни — в інтерв’ю виконувачки обов’язків голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Олени Водолажко.

ПРО ТЕ, ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКОМУ ГРАЛЬНОМУ БІЗНЕСУ ЗАРОБЛЯТИ НА УКРАЇНЦЯХ

Після отримання від БЕБ документальних підтверджень одразу ж ухвалили рішення про анулювання ліцензії ТБК

Пані Олено, розпочнімо з оцінок резонансної ситуації довкола букмекера 1xBet. Чи не вдарить вона по іміджу КРАІЛ і загалом по реформі гральної індустрії, яка втілюється у нашій країні?

КРАІЛ впевнена у правомірності своїх дій, оскільки ми працюємо в межах повноважень і відповідно до законодавства України. Зараз справді відбувається тиск на реформу, але переваг від неї набагато більше, ніж можливих ризиків. Зауважу, що після легалізації гемблінгу до держбюджету надійшло вже понад 2,3 млрд грн. І це навіть ще двох років не минуло. До того ж, ми виводимо з “тіні” тих, хто роками працював нелегально, не сплачував за ліцензії на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, а обіг грошей був неоподаткованим.

Крім того, регулятор виконує важливу соціальну роль, розглядає скарги гравців і вживає заходи впливу, впроваджує принципи відповідальної гри й адмініструє Реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.

Звісно, що бізнес-конкуренція і військова агресія з боку росії ускладнюють процес становлення й формування ринку. Але наша позиція — це законність, транспарентність та неупередженість. У нас є чітко прописані закон і ліцензійні умови — згідно з ними й працюємо. Саме тому у своїх рішеннях ми впевнені, але, безумовно, ніхто не скасовував окремих проявів недоброчесності наших піднаглядних суб’єктів.

Саме з цієї причини було ініційовано перевірку достовірності документів ТОВ “ТБК”. Наша мета – бути не голослівними, а дієвими. Тому публічне звернення під час перевірки у нас було лише одне, аби запобігти будь-яким маніпуляціям. Ми звернулися до низки компетентних органів – СБУ, БЕБ, Державної служби фінансового моніторингу. Завдяки цій співпраці вдалося виявити те, що так добре приховував ліцензіат. Тому після отримання від Бюро економічної безпеки документальних підтверджень, як ми і заявляли, було одразу ж ухвалено рішення про анулювання ліцензії.

Що ще робите для того, аби унеможливити заробітки бізнесу держави-агресора на українцях? Розкажіть про зусилля — у тому числі й на міжнародному рівні — для блокування рф в українському та у світовому гемблінг-просторі.

З 24 лютого нашим пріоритетом у роботі стало ізолювання росії у гемблінг-сфері. Комісія закликала міжнародну гемблінг-спільноту долучитися до санкцій та обмежити участь в іграх резидентів російської федерації із внесенням відповідних змін до власних правил організаторів азартних ігор.

Також Комісія звернулася до Європейського форуму регуляторів грального бізнесу (GREF) щодо підтримки України та поширення актуальної інформації стосовно російської військової агресії. Асоціація Європейських лотерей (European Lotteries (EL) теж підтримала нашу країну й зупинила членство операторів лотерей з росії та білорусі. Зверталися ми і до представників іноземних компаній-постачальників софту щодо припинення партнерських та бізнес-відносин з рф.

В санкційному списку є також ТОВ “Букмекер Паб”, яке працює під брендом “1хСТАВКА”, що публічно заявило про фінансову підтримку терористів рф

Крім того, КРАІЛ ініціювала застосування санкцій до російських суб’єктів букмекерської та лотерейної сфери. Ми встановили низку російських юридичних осіб, які надають послуги азартних ігор, букмекерської та лотерейної діяльності у наземних закладах та в мережі Інтернет, до яких є доступ на території України. Комісія розробила і подала на розгляд Кабінету Міністрів проєкт розпорядження “Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке було ухвалене 7 вересня на засіданні Уряду.

У переліку – 38 організацій: 26 суб’єктів букмекерської діяльності і тоталізатора, 3 оператори російських державних лотерей, 8 суб’єктів (наземні казино й зали ігрових автоматів), що здійснюють діяльність на території гральних зон, та одна фінансова компанія-монополіст, через яку здійснюється прийняття всіх букмекерських ставок.

Важливо зазначити, що в цьому списку є ТОВ “Букмекер Паб”, яке працює під брендом “1хСТАВКА”, що публічно заявило про фінансову підтримку російських військових, які здійснюють терористичні дії в Україні.

Затвердження проєкту та застосування санкцій дозволить: заблокувати доступ до вебсайтів організаторів азартних ігор країни-агресора; унеможливити подальшу передачу персональних даних українців, які беруть участь в азартних іграх на російських сайтах; припинити надходження коштів з України до бюджету держави-агресора; зупинити функціонування нелегалів; виключити нашу країну з ланцюжка дій, спрямованих на відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом через російські гемблінг-компанії та застосувати санкції на міжнародному рівні через наших міжнародних партнерів. Тепер чекаємо на відповідне рішення РНБО.

Ми намагаємося зробити все можливе, у межах своїх повноважень, аби зупинити військову машину рф. І вдячні компаніям, що засуджують та вживають заходів для припинення співпраці й запобігання наповненню гемблінг-доходами бюджету рф.

ПРО БОРОТЬБУ З “ТІНЬОВИМ” СЕГМЕНТОМ ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ

Чи достатньо напрацьованого у сфері грального бізнесу законодавства для повноцінної роботи галузі, дієвого контролю за діяльністю легальних учасників ринку і для того, щоб поставити непереборний заслін перед нелегальними? Чи ще потрібні якісь законодавчі та нормативні зміни?

Оскільки реформа досить молода, законодавство, безперечно, потребує постійного вдосконалення. Для цього ми вивчаємо міжнародні практики та беремо до уваги власний досвід регулювання сфери азартних ігор в українському просторі.

За майже два роки виокремили достатньо законодавчих аспектів, що потребують удосконалення. Практика застосування профільного закону (Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, – ред.) з моменту початку функціонування ринку азартних ігор стала лакмусовим папірцем. Тож проаналізувавши її, ми визначили напрямки державного регулювання, пов’язані з недосконалістю деяких положень цього Закону.

Саме тому КРАІЛ зараз працює над проєктом законодавчого акта про вдосконалення правового регулювання діяльності на ринку азартних ігор. Ним передбачено багато концептуальних змін за різними напрямами (ліцензування, сертифікація обладнання, мінімізація проявів ігрової залежності, державний нагляд за ринком тощо).

Особливу увагу при підготовці проєкту ми приділили посиленню відповідальності за незаконну діяльність у сфері азартних ігор і пропонуємо внести відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України. Очікуємо, що ухвалення закону сформує сприятливі умови для легального інвестування в український ринок азартних ігор, збільшить надходження до державного та місцевих бюджетів, зменшить кількість нелегальних гральних закладів/вебсайтів та посилить боротьбу з ігровою залежністю.

Наразі в Україні працюють 44 гральні заклади: 5 казино та 39 залів ігрових автоматів

Скільки легальних казино і залів ігрових автоматів в Україні? Чи можна приблизно оцінити обсяг нелегального ринку (саме в офлайн-сегменті). Вдається зараз виявляти нелегальні заклади, чи відповідні перевірки та рейди на час війни припинені? Як співпрацюєте у цій сфері із правоохоронцями?

Загалом, станом на 21 вересня, в Україні було 68 легальних закладів – казино (8) і залів ігрових автоматів (60). Але через військову агресію росії не всі вони мають змогу відкритися. Тому наразі працюють 44 гральні заклади: 5 казино та 39 залів ігрових автоматів.

Масштаби ж нелегального ринку, на жаль, визначити неможливо. І це проблема не тільки України, це явище міжнародне. Оскільки проявляється як на глобальному, так і на локальному рівнях. Наприклад, діяльність нелегального вебсайту поширюється на весь світ через мережу Інтернет і орієнтоване на значне коло осіб з різних країн, а створення підпільного казино чи грального залу ігрових автоматів розраховане на досить обмежену групу осіб, яка засновується на залученні гравців через “сарафанне радіо” або за рекомендацією певної людини.

КРАІЛ протидіє нелегальним азартним іграм і лотереям, а також тісно співпрацює з різними правоохоронними органами в питаннях “детінізації” нелегального гемблінгу та лотерейної діяльності.

За всю історію незалежної України ще ніхто не регулював та не перевіряв “азартників”, надто тих, хто здійснює діяльність в Інтернеті

А що стосується здійснення державного контролю за легальним ринком, то як державний регулятор КРАІЛ наділена повноваженнями проведення планових, позапланових і фактичних перевірок, у тому числі методом контрольних закупівель. На цей рік навіть план перевірок було затверджено, проте ще на початку березня КМУ наклав мораторій на їх проведення. Потрібно розуміти, що сфера азартних ігор дотична до прояву людських слабкостей і чітко відображає вразливості психологічного стану людей. Усвідомлюючи це, КРАІЛ ініціювала отримання дозволу на здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю) у сфері організації та проведення азартних ігор в період воєнного часу.

Тож із 19 серпня Комісія повернулася до позапланових перевірок – всі за результатом розгляду заяв гравців. Перевірок було поки що небагато, але за кожною з них стоїть величезна робота, оскільки за всю історію незалежної України ще ніхто не регулював та не перевіряв “азартників”, ба більше, тих, хто здійснює діяльність в Інтернеті. На жаль, результати невтішні і ми констатуємо багато порушень, з якими продовжуватимемо боротися.

Наше головне завдання – спонукати ринок неухильно виконувати норми законодавства, дотримуватися прав гравців, вести чесну та прозору господарську діяльність.

Розкажіть про інструментарій, який є у розпорядженні КРАІЛ для боротьби з нелегальною роботою на території України онлайн-казино та ігрових, лотерейних вебсайтів.

Набір певних повноважень є, проте пропрацювавши майже два роки, бачимо, що для повноцінного спротиву нелегалам на нашому рівні цього недостатньо. В законопроєкті, про який я вже згадувала, передбачаємо створення нових інструментів, як наприклад обмеження доступу до вебсайтів з боку інтернет-провайдерів. Сподіваємося, це покращить результативність боротьби з нелегальними азартними іграми.

На сьогодні до 75 нелегальних організаторів азартних ігор в мережі Інтернет було застосовано спеціальну процедуру про обмеження доступу до вебсайтів з території України. Зауважу, що при цьому формується цілий пакет з доказовою базою, яка є основою для відкриття відповідного кримінального провадження.

Наразі маємо такий результат: близько 20% нелегальних вебсайтів закрились для України, а матеріали про 36 вебсайтів направлені до правоохоронних органів.

ПРО ТЕ, ЩО ДАЛА КРАЇНІ РЕФОРМА ГЕМБЛІНГ-ІНДУСТРІЇ

Деталізуйте, що являє собою вітчизняна гральна індустрія після реформи. Чим відрізняється загальна картина від того, що ми мали раніше? І чи можна сказати, що в ці непрості часи вона працює на державу, поповнюючи її казну?

До реформи увесь гральний бізнес був у “тіні”, грошові потоки проходили повз держбюджет, ця діяльність ніким не регулювалася. До того ж, виникали й соціальні питання щодо самообмеження або обмеження людей з ігровою залежністю. Легалізація сфери азартних ігор як мінімум сприяла її очищенню та дала додаткові надходження до бюджету.

До повномасштабного вторгнення Україна поступово нарощувала потенціал ігрового хабу у Східній Європі. Зараз ми продовжуємо працювати над подальшою його розбудовою. В умовах війни сфера азартних ігор та лотерей не лише втратила значну частку потенціалу, а й зазнала суттєвих структурних змін внаслідок спаду ділової активності. Про масштаби цих змін зможемо судити вже після завершення бойових дій.

Утім, динаміка надходжень до держбюджету від сфери в умовах воєнного стану свідчить про можливість її оперативного відновлення після перемоги над ворогом. Адже станом на кінець серпня загальна сума коштів, що надійшли цьогоріч до бюджету за гральні ліцензії, сягнула майже 800 млн грн.

Розкажіть детальніше про особливості роботи галузі і КРАІЛ в умовах війни. Знаю зокрема, що для ігрової індустрії, як і для багатьох інших сфер, характерна так звана релокація — переміщення бізнесів до більш безпечних регіонів, де, до того ж, підвищилася концентрація потенційних споживачів відповідних (нехай і таких, що не сприймаються значною частиною суспільства) послуг.

Збройна агресія росії завдала удару по вітчизняному бізнесу, особливо тому, що працюваав у північних та східних регіонах України. До повномасштабного вторгнення рф в Україні функціонував 61 гральний заклад у 17 регіонах, а з початку військової агресії – уже 43. Зараз в усіх регіонах частково поновлено роботу індустрії. Більше того, відкрилися нові заклади у ще двох регіонах. Таким чином легальна діяльність у сфері азартних ігор наразі здійснюється у 19 областях.

Бізнес продовжує повертатися до роботи та сплачувати ліцензійні платежі. Практика релокації і справді існує. 6 організаторів перемістилися у більш безпечні регіони, переважно на заході України.

З 24 лютого робота КРАІЛ фактично не зупинялася: спочатку наші співробітники працювали дистанційно, з червня – у штатному режимі. Комісія нині активно опрацьовує нормативно-правові акти з дерегуляції господарської діяльності та удосконалення її ліцензування в умовах воєнного стану та під час відбудови. Зокрема, КРАІЛ співпрацює з Державною регуляторною службою України та надає власні пропозиції з відповідних питань.

Що з втіленням масштабних проєктів у сфері ігрової індустрії, про які активно говорили у 2020-2021 роках? Усі вони через війну зупинені, чи роботи тривають? Та чи є випадки, коли інвестори відмовляються від попередніх домовленостей і планів, посилаючись на форс-мажор?

Багато західних проєктів очікують на ухвалення нового податкового законопроєкту. Навіть зараз, в період ризиків, вони готові розпочати роботу в Україні, оскільки мають великий інтерес до нашої країни як до платформи для розвитку цього бізнесу.

Хоча доведеться враховувати призупинення туристичного потоку в Україну, на що було спрямовано масштабні проєкти. До прикладу Dunaya Resort Ukraine, який мав запуститися вже влітку 2023 року на Одещині, – це стратегічний проєкт зі створення туристичного центру в Україні. Початковий обсяг інвестицій оцінювали у $2,5 млрд, а загальна сума внесків, які акумулює проєкт, за різними оцінками, мала перевищити $10-12 млрд протягом 10-15 років. Напевно, тепер доцільніше буде розподілити ці кошти на відновлення інфраструктури, зруйнованої під час збройної агресії росії. Та це питання не входить до повноважень КРАІЛ.

Новий закон має встановити заборони на використання в Україні брендів організаторів азартних ігор, право власності на які належить резидентам рф

Говорячи про бізнес-діяльність в умовах війни, ми, зазвичай, згадуємо про пільги та преференції, запроваджені державою для того, щоб підтримати підприємців та зберегти робочі місця. Чи впроваджувалися якісь полегшення для представників ігрової індустрії — приміром, пільги при щорічних платежах за ліцензії, спрощення звітності абощо?

Так, КРАІЛ підготувала законопроєкт “Про особливості здійснення державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері під час дії правового режиму воєнного стану”. Його ухвалення полегшить роботу організаторів азартних ігор та операторів лотерей під час війни.

Проєкт закону передбачає нову процедуру призупинення та поновлення дії ліцензії у зв’язку з настанням форс-мажору, скасування анулювання ліцензії за несплату щорічного платежу, надання організаторам можливості провести заміну пошкодженого/зруйнованого внаслідок військової агресії грального обладнання. Також документ має заборонити використання в Україні російських брендів організаторів азартних ігор.

Тим самим КРАІЛ дослухається до ринку, йде назустріч бізнесу і підтримує його в умовах війни, а також формує запобіжники від потрапляння на ринок резидентів країни-агресора.

ПРО ТЕ, ЯК НЕ НАРВАТИСЯ НА ШАХРАЇВ І НЕ ПОТРАПИТИ В ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ

Пані Олено, що повинні знати українці, котрі вирішили випробувати удачу в онлайн-казино? І на що, передовсім, потрібно звертати увагу, якщо людина вирішила зайти до “фізичного” грального закладу?

Досить правильне запитання про “випробувати удачу”, оскільки деякі люди помилково сприймають азартні ігри як можливість швидко та без особливих зусиль заробити гроші.

Насамперед треба усвідомити, що азартна гра – це гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, тобто передбачає його певні витрати, але не гарантує повернення цих витрат. Участь в азартній грі – це вид розваг, можливість отримати певні емоції. Організатор азартних ігор надає розважальну послугу, а гравець, як отримувач, її оплачує у формі ставки. Тому виграш слід розцінювати як випадковий приз, але аж ніяк не як спосіб заробітку.

Для впевненості в отриманні якісних розважальних послуг слід переконатись, що організатор азартних ігор діє легально. А для цього організатор азартних ігор має забезпечити клієнта достовірною інформацією про себе та про свою діяльність. Врахуйте: якщо у приміщенні, де проводяться азартні ігри, чи на вебсайті відсутні відомості про дату й номер рішення КРАІЛ, яким видано ліцензію, та немає іншої обов’язкової інформації, такі азартні ігри проводяться на території України незаконно.

Перевірити відомості про видані ліцензії і достовірність документів завжди можна на офіційному вебсайті КРАІЛ.

А з якими скаргами про порушення при організації азартних ігор звертаються до вас самі гравці? Який порядок розгляду їхніх звернень? Якими можуть бути висновки і чи є вже приклади покарання організаторів ігор за порушення, про які сигналізували громадяни?

Так, до КРАІЛ надходять скарги від гравців. Протягом 9 місяців 2022 року ми отримали вже 81 повідомлення про порушення у сфері азартних ігор. За результатом розгляду скарг у більшості випадків з’ясовується, що скаржник брав участь в нелегальних азартних іграх. У таких випадках, якщо азартні ігри проводяться в мережі Інтернет, відповідно до законодавства КРАІЛ направляє організаторові ігор вимогу про обмеження доступу на території України до вебсайту, яка повинна бути виконана протягом 3 робочих днів. У разі невиконання припису КРАІЛ надсилає таку вимогу постачальникові послуг хостингу, на чиїх технічних засобах розміщений вебсайт. Невиконання ж цих вимог є підставою для направлення матеріалів до правоохоронних органів.

У випадку, якщо скарга стосується легального організатора азартних ігор, таке повідомлення детально вивчається і призначається позапланова перевірка. Поки що результатом позапланових перевірок була фіксація порушень, окремі з них усунули самі організатори. Якщо протягом календарного року організатор допустить іще одне порушення законодавства, йому можуть анулювати ліцензію.

Окрема тема — протистояння лудоманії, контроль за недопущенням осіб, котрим обмежено доступ до участі в азартних іграх, та у яких виражена ігрова залежність. Які механізми і “протоколи” тут існують? Що ще можна зробити для посилення захисту таких громадян та їхніх родин? І чи є досвід, яким Україна могла б скористатися для унеможливлення доступу лудоманів до онлайн-казино, де немає пильних охоронців на вході?

Створення умов для зниження соціальних ризиків, пов’язаних з організацією і проведенням азартних ігор, було одним із мотивів для легалізації грального бізнесу в Україні. Зараз держава має можливість контролювати цей напрям та мінімізувати негативний вплив азартних ігор на людей. Законом чітко прописано механізм допуску гравців та відвідувачів до гральних закладів, в тім числі і в мережі Інтернет. Ідентифікація гравця в мережі здійснюється за допомогою електронного підпису, sim-картки з підтримкою методів MobileID, BankID, тощо. Одним з ключових етапів ідентифікації гравця є його перевірка в Реєстрі.

Це важливий елемент захисту населення з ігровою залежністю. Внести відповідні відомості про себе людина може самостійно – подати заяву про самообмеження до КРАІЛ або безпосередньо у гральному закладі. Також це можуть зробити члени сім’ї гравця (батьки, чоловік або дружина, діти). В останньому випадку заява приймається лише за наявності таких підстав: перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить його або його сім’ю у скрутне матеріальне становище; наявність боргових зобов’язань на суму більш ніж 100 прожиткових мінімумів доходів громадян; ухилення особи від сплати аліментів впродовж більше трьох місяців та якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії або пільг на сплату житлово-комунальних послуг.

І ще один варіант обмеження – за рішенням суду. У КРАІЛ також функціонує безплатна телефонна “гаряча лінія”, де гравець та члени його сім’ї можуть отримати консультацію щодо питань ігрової залежності, переліку лікувальних закладів тощо.

Користуючись нагодою, ще раз хочеться донести до свідомості громадян, що азартні ігри – це тільки різновид розваг, відпочинку, можливість отримати певні емоції, а виграш слід розцінювати як випадковий приз і аж ніяк не спосіб заробітку.

ПРО МІЖНАРОДНУ СПІВПРАЦЮ Й ПОШУК ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Далі — про зміни, які стосуються самої Комісії. Зокрема, про міжнародну співпрацю. Знаю, що КРАІЛ стала членом Міжнародної асоціації регуляторів азартних ігор (IAGR), а також підписала Меморандум про співробітництво з ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій “UkraineInvest”. Що це означає для вас? І яким чином це може сприяти приходу інвестицій в українську ігрову індустрію після війни?

Легалізація у сфері азартних ігор та запровадження державного регулювання сприяє підвищенню довіри інвесторів в цілому до України. З часом це дасть можливість залучити інвестиції в розвиток інфраструктури туризму. Причому за умови реалізації окремих інвестиційних проєктів у сфері азартних ігор казино, будівництва заявником готельного комплексу, є реальна можливість отримати “ігрову” ліцензію безоплатно. Така ліцензія діятиме впродовж десяти років.

Розраховуємо, що більш тісна співпраця з UkraineInvest допоможе консолідувати зусилля у створенні організаційних та економічних умов для залучення інвестицій у гемблінг-сфері. А членство у таких глобальних організаціях 4 як IAGR чи представництво на профільному форумі GREF закріпить статус України як потенційно найбільш привабливої країни для інвестування у гральний бізнес.

Словом, Україна аж ніяк не залишається осторонь процесів, що відбуваються у світовому гемблінгу.

Насамкінець — про плани на найближчі тижні та місяці. Над якими питаннями першочергово працюватимете? На які новини варто чекати найближчим часом учасникам ринку і гравцям?

Реформа тільки почала розгортатися, і перед нами стоїть низка викликів, а саме: побудова потужного європейського гемблінг-хаба в Україні, удосконалення законодавства, боротьба з нелегалами та інше.

Також сподіваємося на повернення до питання податкового законопроєкту 2713-д, який систематизує оподаткування та адаптує його до потреб сучасного ринку. Загалом нині важливо продовжувати підтримувати український бізнес та економіку країни. Тому у цьому напрямі і працюватимемо.

Олена Водолажко,
в.о. голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

Розмовляв Владислав Обух
Фото — Євген Котенко
Джерело: Укрінформ