Україна поступово формує власне законодавче поле для штучного інтелекту, і ця робота дедалі очевидніше зачіпає й гемблінг індустрію. Однак, йдеться не про абстрактну технологічну реформу, а про правила, за якими вже завтра працюватимуть алгоритми, що аналізують поведінку гравців, персоналізують пропозиції та вирішують, кому показати рекламу, а кого – обмежити.

Раніше, я вже писав про суверенні моделі штучного інтелекту та їх вплив на індустрію азартних ігор. Це, безперечно, тренд, який визначатиме регуляторне майбутнє гемблінгу і саме тому хорошою новиною є те, що національний регулятор активно над цим працює вже зараз.

Законопроєкт про штучний інтелект розробляє команда WINWIN AI Center of Excellence, створена при Міністерстві цифрової трансформації. Документ розробляється як аналог європейського AI Act і має гармонізувати українське законодавство з нормами ЄС.

Водночас майбутній закон піде далі простого копіювання європейського досвіду. Наразі робоча група вже розглядає ідею законодавчого врегулювання самого поняття «ШІ-агента» та питання відповідальності за його дії – теми, які поки що не мають чіткого регулювання навіть у більшості інших країн з більш розвиненою ШІ-інфраструктурою. Повний текст документа перебуває на стадії формування, над ним працює широка робоча група фахівців, яка консультується з учасниками ринку, що дає підстави сподіватися на якісний результат.

Це принципово важливий момент саме для гемблінг індустрії, адже вона однією з перших зіткнеться з практичними наслідками цих нововведень. Штучний інтелект давно перестав бути футуристичною концепцією для організаторів азартних ігор. Алгоритми вже застосовують для:

• аналізу поведінки гравців та виявлення шкідливих патернів;
• протидії шахрайству та верифікації користувачів;
• персоналізації бонусних пропозицій і комунікації;
• раннього виявлення ризикової гри та ознак ігрової залежності.

Саме тому питання, яке спочатку здається суто технологічним, насправді напряму стосується безпеки гравців і стабільності легального ринку. Коли алгоритми ухвалюють рішення, що впливають на реальних людей, зокрема, на тих, хто вразливий до розвитку залежності, – суспільство має право знати, хто несе відповідальність за ці рішення.

Розробка українського закону про ШІ дає унікальну можливість заздалегідь визначити рамки для алгоритмів і ШІ-агентів у гральній індустрії, поки практика використання таких технологій ще формується, а не намагатися регулювати вже усталені й непрозорі механізми постфактум.

Ключові питання, які має врегулювати закон, стосуються трьох речей. По-перше, це відповідальність: хто саме відповідає за рішення, ухвалені алгоритмом чи автономним ШІ-агентом, – розробник, організатор чи хтось інший. По-друге, це захист даних користувачів: як саме зберігатимуться, оброблятимуться та передаватимуться дані про поведінку гравців, які лежать в основі роботи будь-якого аналітичного алгоритму. По-третє, це збереження людського контролю: у яких випадках рішення ШІ обов’язково повинно перевірятися чи затверджуватися людиною, а не ухвалюватися повністю автономно.

Чітка правова рамка, узгоджена з європейськими підходами, дозволить перетворити штучний інтелект на інструмент відповідальної гри, прозорості та безпеки, а не на непрозорий механізм впливу на поведінку користувача. Для організаторів це означає необхідність заздалегідь готуватися до нових вимог: переглядати свої алгоритми, документувати логіку прийняття рішень і закладати можливість людського втручання там, де це критично важливо.

Оскільки текст закону ще формується, у гральної індустрії залишається час долучитися до обговорення і вплинути на те, якими саме будуть ці правила. Враховуючи, наскільки тісно ШІ вже інтегрований у щоденну роботу організаторів – від виявлення шахрайства до персоналізації пропозицій, – ігнорувати цей процес було б помилково.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»