Українська індустрія азартних ігор перебуває на етапі «реактивного зльоту», але водночас веде виснажливу війну з тіньовим ринком, який на 50% контролюється російським капіталом. Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут в інтерв’ю ІА УНІАН детально розібрав економічні, соціальні та безпекові аспекти галузі.
1. Економічний зріз: Білі рекорди та «сіра» прірва
За підсумками 2025 року, легальний сегмент продемонстрував вражаючу динаміку, проте ринок досяг точки насичення.
- Фінансові результати: 34 ліцензовані оператори згенерували 59 млрд грн виручки.
- Податковий внесок: Галузь сплатила 17,4 млрд грн до бюджету. Члени Асоціації забезпечили майже 79% цієї суми.
- Тіньовий сектор: Близько 55–60 млрд грн досі перебуває в тіні (46–53% ринку). За прогнозами H2 Gambling Capital, без радикальних дій частка нелегалів може зрости до 60% до 2030 року.
«Галузь уже стала суттєвою частиною економіки, ми поруч із металургією та IT. Бюджет Львова — 19 млрд, а наша галузь платить 17,4 млрд. Це серйозний аргумент для діалогу з владою».
2. «Гра в кота та мишку»: Чому блокування не працює?
Олександр Когут наголошує, що державна машина програє у швидкості нелегальним операторам, більшість з яких мають російське коріння.
«Сайти-клони переклеюються дуже швидко. Державна машина не встигає їх блокувати. Гра в кота та мишку триває. Найбільші російські казино досі доступні українцям».
Шлях вирішення від АУОГБ:
- Технологічний удар: Впровадження онлайн-моніторингу на основі ШІ для автоматичного блокування брендів та сайтів.
- Фінансова блокада: Спільна робота з НБУ проти міскодингу (маскування платежів під купівлю квітів чи книг) та використання «дропів».
- Софтверний бан: Заборона світовим виробникам ігрового софту надавати ліцензії сайтам, що працюють в Україні без ліцензії (досвід Швеції).
3. Соціальний аспект: Лудоманія та військові
Спікер рішуче спростовує тезу про «епідемію» гральної залежності, називаючи її медійним інструментом нелегалів.
- Цифри: Міжнародне дослідження KANTAR зафіксувало індекс PGSI на рівні 0,85–1,03, що відповідає категорії низького ризику.
- Військові: Когут стверджує, що витрати бійців на гру (в середньому 3100 грн при зарплаті 100 тис. грн) є формою дозвілля, а не масовою патологією.
«Проблема лудоманії — абсолютно надумана. Нелегалам вигідно нагнітати істерику, щоб через обмеження білого ринку заманити гравців до себе. Обмеження та ліміти лише провокують людину йти в тінь».
Особливий акцент зроблено на національній безпеці: програш великих сум у російських казино робить українців вразливими до вербування ворожими спецслужбами.
4. Податковий тупик та співпраця з Ernst & Young
Сьогоднішня система оподаткування (ефективна ставка ~28,3%) та податок на виграш (18% + 5%) роблять українську юрисдикцію програшною порівняно з Балтією чи Польщею.
Асоціація спільно з Мінцифри та Ernst & Young розробляє нову економетричну модель:
- Перехід від «вінегрету» складних зборів до зрозумілого податку з обороту.
- Усунення подвійного тлумачення законів, що зараз створює поле для корупції та штрафів БЕБ.
- Збереження загального рівня надходжень до бюджету при спрощенні адміністрування.
5. Нова філософія та місія
Когут закликає змінити сприйняття гемблінгу з «отруєної» галузі на частину індустрії розваг. Він бачить операторів як головних спонсорів спорту, медіа та програм реабілітації ветеранів.
«Ви витратите 100 доларів на концерт чи на ставку у фіналі Ліги чемпіонів — різниці немає. Це все індустрія розваг. Наша місія — вивести український I-Gaming у європейську “вищу лігу”».
Олександр Когут бачить майбутнє галузі в її трансформації на головного мецената країни. Він закликає владу зняти «законодавчі шлюзи» в рекламі, щоб бізнес міг ефективніше допомагати суспільству.
- Спорт: Галузь має стати «головним драйвером спорту», фінансуючи недофінансовані види, параолімпійців та ветеранів.
- Соціальна сфера: Підтримка медицини, освіти та програм реабілітації для людей з інвалідністю.
- Незалежні медіа: В умовах падіння рекламного ринку, легальний гемблінг готовий стати фінансовою опорою для якісної журналістики.
«Ви хочете, щоб журналістика була сильнішою та незалежною — зніміть ці обмежувальні шлюзи в рекламі. Дайте нам можливість допомагати спорту, ветеранам та пресі. Це і є нова роль нашої індустрії».
Замість підсумків
Українська ігровий ринок у 2025 році продемонстрував рекордну «білу» виручку у 60 млрд грн та сплатив 17,4 млрд грн податків, проте майже половина галузі залишається в тіні під контролем російських операторів. Президент АУОГБ Олександр Когут наголошує, що державна система блокування сайтів не встигає за нелегалами, тому критично важливо впроваджувати технології штучного інтелекту для моніторингу та перекривати фінансові канали міскодингу. Окрему загрозу становить вербування спецслужбами РФ українців, які програють кошти на нелегальних російських платформах, що перетворює боротьбу з «тінню» на питання національної безпеки.
Попри міфи про масову лудоманію, які не підтверджуються міжнародними дослідженнями, галузь прагне стати «головним драйвером спорту» та соціальним меценатом в Україні. Олександр Когут закликає державу спростити податковий «вінегрет» та зняти жорсткі рекламні обмеження, щоб легальні оператори могли повноцінно фінансувати параолімпійців, ветеранів, медицину та підтримувати незалежні медіа. Трансформація індустрії з об’єкта критики на прозору частину економіки розваг дозволить залучити додаткові 10–11 млрд грн податків та вивести український I-Gaming у європейську «вищу лігу».
