инок азартних ігор в Україні досі залишається полем політичних дискусій, інституційних суперечок і… постійної критики регулятора. Очільник створеного рік тому агентства PlayCity Геннадій Новіков говорить про очищення колективу від людей із сумнівною репутацією, багаторічну нормативну паузу на ринку лотерей та боротьбу з нелегальними операторами.
У першій частині інтерв’ю — про спадок ліквідованої КРАІЛ, рівень зарплат у PlayCity та реформування регулятора ринку азартних ігор. А також — про ліцензування лотерейних операторів, рекламу грального бізнесу, банківський процесинг для організаторів азартних ігор та законодавчі проблеми галузі.
“Середня зарплата спеціаліста 17 тисяч. Як розумієте, черга не стоїть”
— Пане Геннадію, минув уже майже рік від створення агентства PlayCity замість попереднього регулятора КРАІЛ. За цей час на адресу агентства можна почути чимало критики, що, мовляв, змінилася тільки вивіска, а сам колектив, за виключенням членів КРАІЛ, яких вже нема, лишився той самий. У тому числі закидають і вам, що ви свого часу очолювали апарат КРАІЛ. Так усе-таки, що змінилося зі створенням нового агентства? І яка, з вашого погляду, різниця у діяльності КРАІЛ та PlayCity?
— Я ділю ці зміни на дві площини. Перша площина, яка від мене не залежить і яку мені по суті запропонував законодавець. Це, зокрема, скасування колегіальності. Це ж не я вирішив, що всі члени КРАІЛ будуть звільнені і тепер я приймаю тут рішення. Це перше, що змінилось.
Друге, що змінилось: ми отримали додаткові повноваження по рекламі. Третє — це зміна законодавчого регулювання надавачів послуг у сфері азартних ігор. Є у нас такий вид діяльності, раніше це могли бути в тому числі нерезиденти, на сьогодні тільки резиденти. Окрім того, додалась контрольна закупівля і відновилися планові перевірки за нашою ініціативою. Ось це, мабуть, основний перелік у першій площині.
Що стосується тієї площини, яка залежить від мене. Я не розділяю зауваження, які звучать щодо команди та спадковості інституції. Люди, які працювали в КРАІЛ і продовжують працювати в PlayCity, не мають зауважень до своєї репутації і є сильними фахівцями. Тому просто можна порівняти результат. Я не дуже люблю порівнювати, але, якщо ви так поставили питання, буде відповідь.
Отже, можете порівняти — підхід по рекламі в КРАІЛ і підхід по рекламі PlayCity. Його ефективність, і наскільки важкі кейси ми реалізуємо, в тому числі з тими самими блогерами в Інстаграмі і з Telegram каналами. Реклама дійсно блокується, ми працюємо ефективно по цьому напрямку з представниками команд Meta, TikTok та Viber. З Телеграмом складніше, з огляду на специфіку самої платформи, але тут ми також працюємо. Це перше.
Друге – це лотерейний ринок, який КРАІЛ не міг роками перезапустити. Нам це за допомогою Мінцифри вдалося. І це дасть додаткові надходження до бюджету.
Третє — це система моніторингу. КРАІЛ не міг створити її 5 років. Ми ж за перші 6 місяців своєї роботи фактично створили систему з критичним для держави функціоналом.
Що стосується людей, які працювали у КРАІЛ. Ви правильно зазначили, що я був керівником апарату. Для вашого розуміння, коли я став керівником апарату, це було десь за рік до зміни закону (мова про ліквідацію у грудні 2024 року КРАІЛ і створення PlayCity. — Ред.), я в КРАІЛ звільнив 40% людей за той час.
Я своїми руками чистив колектив. Від людей з сумнівною репутацією, від людей, які просто не могли показувати результат роботи. Тому в тих людях, яким я запропонував продовжити роботу у PlayCity, я впевнений. І ми зараз набираємо нових людей. І це теж складний процес, особливо з нашими нашим рівнем зарплати.
— Яка зараз зарплата у працівників PlayCity?
— Якщо в середньому по органу, то це трохи менш як 30 000 грн. Якщо брати головних спеціалістів, а це основна “бойова одиниця” на державній службі, їх більше ніж половина, то середня зарплата у них на руки — 17 000 грн. Тому, як ви розумієте, черга не стоїть.
“100% виданих штрафів не сплачені”
— Можна трошки по цифрах щодо діяльності PlayCity за минулий рік? По ліцензіях, штрафах тощо…
— Отже, видача ліцензій не здійснювалась до 12.09.2025 через відсутність оновлених та приведених у відповідність ліцензійних умов. Фактично відновлення процесу відбулося у четвертому кварталі 2025 року, коли ми змінили це.
За 2025 рік агентством видано 22 нові ліцензії у сфері азартних ігор:
- 2 ліцензії — онлайн-казино;
- 1 ліцензія — букмекерська діяльність;
- 12 ліцензій — B2B-послуги та софт для азартних ігор;
- 7 ліцензій — діяльність з гральними автоматами.
Припинили дію 7 ліцензій В2В, казино в мережі інтернет — 2 одиниці та ліцензії на гральне обладнання — 164 одиниці у 2025 році.
У 2025 році штрафи за порушення вимог Закону “Про рекламу” отримали 14 суб’єктів:
- 10 блогерів;
- 1 власник телеграм-каналу;
- 2 власники сайтів (Finprom, Dev.ua);
- 1 медіа — “Спорт сьогодні”.
- Загальна сума штрафів — 67,2 млн грн.
— А як на сьогодні з оплатою цих “рекламних” штрафів?
— Поки що 100% виданих штрафів не сплачені. Частина передана до виконавчої служби, частина оскаржується у судовому порядку. Серед тих, хто оскаржує штрафи:
- ФОП Лавриненко М.А. (Trukha),
- ФОП Башинський Є.В. (papa_elik),
- ФОП Мовсесян Д.Л. (xl.rusalochka.life),
- ФОП Корецька Д.А. (official_dori),
- Буцко О.Р. (gilka_oleksandra),
- ФОП Константинова В.В. (konstantynova_vladyslava),
- Романюха Л.Ю. (lidia_roma),
- ТОВ “ДЕВ УКРАЇНА”,
- ТОВ “СПОРТ СЬОГОДНІ” (Tribuna).
Водночас якщо говорити про штрафну практику за 2025 рік з організаторами азартних ігор, то PlayCity було застосовано 16 штрафів на суму 15,2 млн грн. Сплачено та примусово стягнуто 2 847 350 грн — це 7 штрафів по 400 тис. грн, сплачених організаторами, а також одне часткове примусове стягнення в цій сумі.
“Ми не можемо цього робити” — про відсутність повноважень у боротьбі з нелегалами
— Питання щодо нелегального ринку. Ви неодноразово заявляли, що PlayCity не відповідає за боротьбу з нелегальним гральним бізнесом, оскільки не є його регулятором. А відповідає лише за легальний. Але виходить так, що в якого державного органу не спитаєш – ніхто не хоче брати на себе головну відповідальність за боротьбу з нелегалами. Водночас за кордоном є практика, що таку діяльність все ж координують регулятори грального ринку.
Зрозуміло, що зараз PlayCity, можливо, не має повноважень і засобів виконувати цю функцію — через певні інституційні обмеження, недостатність людей тощо. Але як щодо майбутнього?
— По-перше, ми не можемо цього робити. Тому що модель держави і законодавчого регулювання каже інакше. Якщо я сьогодні піду як фізична особа і почну робити щось з нелегальним офлайн-закладом, то це просто буде самоуправство. Якщо ж я піду як посадова особа, то це буде перевищенням повноважень. Оце коротка відповідь на ваше питання.
Тепер ширше. Є Кримінальний кодекс, де є стаття за незаконну організацію азартних ігор. І є таке поняття, як підслідність кримінальних справ за незаконну організацію азартних ігор. Вона є на конкретному державному органі — це Бюро економічної безпеки.
Ваш запит, і, можливо, запит суспільства на те, що боротьбу з нелегальним ринком якось ототожнюють з PlayCity, я зрозуміти можу. У цьому напрямку ми теж рухаємось. І ось як ми бачимо цей рух.
Передовсім, ми не просимо для себе додаткових повноважень, тому що на це є чинні органи. Кримінальна справа — це зона компетенції Бюро економічної безпеки. Проблеми з нелегальними платежами — знову ж таки правоохоронні органи разом з НБУ.
Наша роль — це легальний гральний ринок і порядок на ньому. І ось, коли в ході своєї діяльності ми бачимо певні проблеми, то наше завдання разом з Мінцифри, яке формує політику у цій сфері, — виділити ці проблеми і залучити відповідні органи в межах компетенції до системної боротьби з нелегальним ринком.
“За незаконну організацію азартних ігор відповідальність менша, ніж за рекламу легального казино”
— Але все одно, це другий крок. Перший крок — це нормальне законодавство і для білого ринку, і для ефективної боротьби з чорним ринком. Тому що на сьогодні, якщо ми вже говоримо про боротьбу, у нас за незаконну організацію азартних ігор відповідальність менша, ніж за рекламу легального казино. На мою думку, це питання необхідно переглянути.
Виходить те саме БЕБ, ловить нелегального організатора, виписує адмінку. На завтра на тому самому місці з’являється нове нелегальне казино з новим нелегальним організатором. Це просто нескінченна “гра”. І це перша глобальна проблема.
Друга глобальна проблема — що у нас законодавство не адаптоване під реальність ринку. Передовсім це Податковий кодекс в частині оподаткування ринку азартних ігор. Тут не мова про розміри ставок податків, тут мова про логіку і здоровий глузд. Їх в податковому законодавстві, що стосується грального бізнесу, просто немає. Це відповідальність тих людей, які запускали цю реформу і легалізацію.
У нас зараз (білий) ринок азартних ігор і виграші на ньому оподатковуються нелогічно. Фактично гравець може зробити ставку, умовних 1000 грн і виграти +100 грн. Після оподаткування виграшу людина отримує виплату менше своєї ставки. Тобто я про те, що нам важливо змінити підхід до оподаткування. Над цими пропозиціями працює зараз Мінцифра також.
Уявімо, що у людини як у потенційного гравця є вибір між легальним і нелегальним казино. Тоді який сенс бізнесу приймати рішення про перехід на законну сторону, коли цей перехід буде для нього, якщо він дотримується правил, означати втрату клієнта?
Друге – це профільний закон, я про ЗУ “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”. Також не можу не згадати тут закон про лотереї. Ось оце три основні закони, яким необхідне допрацювання.
Але є ще багато іншого — Кримінальний кодекс, який я вже згадував, закон про рекламу, який не зовсім послідовний. Можемо також згадати закон про телекомунікації — щодо блокування сайтів.
Ось з цього і потрібно починати — створити нормальні умови для нормальної легальної роботи. Паралельно з цим треба максимально жорстко реагувати на будь-які прояви незаконних азартних ігор, що в онлайні, що в офлайні, тоді ми будемо бачити зростання частини легального сегменту ринку, а не як зараз — тільки близько половини, якщо ми говоримо про онлайн.
— Все-таки, повертаючись до свого запитання, чи потрібен і чи можливий в Україні якийсь орган, який би очолив координацію у питанні боротьби з нелегальним ринком? Від вивчення його механізмів, розробки практик боротьби з ним до юридичної реакції і розробки змін до законів?
— Дуже слушне питання. Ми в цьому напрямку і рухаємось. Є Міністерство цифрової трансформації, яке відповідає за політику у сфері грального бізнесу. Тож, зараз ми з ним займаємося тим, що ви кажете, — аналізуємо проблематику. І вже з цієї позиції Мінцифри йде до тих чи інших державних органів — БЕБ, Нацбанку та інших, підіймає цю проблему і шукає шлях її вирішення. Тобто Мінцифри, по суті, цим координатором і виступає. Вони зараз усе це активно вибудовують…
Ми ж в PlayCity сьогодні регулюємо легальний ринок. Але уявіть: якщо ми говоримо вже про прямий інструмент боротьби, тоді з нас треба буде зробити фактично правоохоронний орган — з функціями слідства, де ми будемо встановлювати факти незаконної організації азартних ігор. І який це буде за рахунком правоохоронний орган в нашій країні?
— Як сьогодні у PlayCity вибудовуються стосунки з іншими органами державної влади? Я маю на увазі, з тими, що причетні до легального грального ринку і до боротьби з нелегальним?
— З БЕБ у нас діалог на найвищому рівні. Ось буквально днями у нас регулярна зустріч. У нас прямі контакти на рівні керівництва PlayCity, Мінцифри, і БЕБ, де ми обговорюємо проблеми та, відповідно, далі спускаємо на виконавців кожен на своєму боці.
Щодо СБУ. До них у нас насправді не так багато робочих питань. СБУ на сьогодні нас цікавить передовсім з погляду перевірки наших здобувачів ліцензій і ліцензіатів, зокрема, на наявність російського сліду. Цю перевірку вони роблять.
Далі Нацбанк. Діалог у нас є, але Нацбанк достатньо велика і складна структура, тому з ними рухаємось поступово.
Ну і щодо податкового комітету. Хотілось б для початку конструктивного діалогу. Це все, що я можу на сьогодні побажати.
“Неможливо запустити на ринок лотерей іншу компанію, крім трьох наявних. Понад 10 років податковий комітет проблеми у цьому не бачив”
— Щодо лотерейного ринку. Нещодавно з’явилася інформація про те, що відбулося переліцензування. Але виходить так, що ліцензії отримають все ж ті самі три оператори – “УНЛ”, “М.С.Л.” та “Патріот”, тобто з погляду складу ринку нічого не зміниться. Вони далі будуть збирати з цього сегменту всі гроші. Це, власне, одна з претензій до вас з боку податкового комітету ВР – що ви провели конкурс таким чином, що начебто унеможливило вихід на цей ринок інших компаній, у тому числі й іноземних. Так, власне, у чому перезавантаження ринку лотерей, про яке постійно говорить PlayCity?
— Щоб коректно описати поточний стан справ: на сьогодні всі документи (на отримання ліцензій) нами були розглянуті, переможці конкурсу визначені. Зараз ті компанії, які подавалися на конкурс, мають подати заявку на отримання ліцензії. Після цього ми розглядаємо цю заявку, і у разі, якщо ми її задовольняємо, в них наступає період оплати цієї ліцензії. І тільки після оплати вони вже можуть вважатися ліцензіатами.
Тепер щодо того, у чому перезавантаження. По закону (про Державні лотереї в Україні. — Ред.), який був прийнятий ще у 2012 році, неможливо на цей ринок запустити будь-яку іншу компанію, крім цих трьох, тим паче іноземну. Понад 10 років податковий комітет проблеми у цьому не бачив.
— Цікаво, що на січневому засіданні податкового комітету депутати так само апелювали до PlayCity – що вони, мовляв, чекали ініціативи по зміні лотерейного закону від вас, але так і не дочекалися. Хоча, наскільки відомо, проєкт закону вами все-таки готується…
— Так, він у нас вже на фінальній стадії, це доволі складний і тривалий процес. При цьому у комітету бажання (приймати такий закон. — Ред.) немає. Коли ми починали цим займатися, ми проаналізували закон про лотереї і розуміли, що буде саме так. Але також ми розуміли, що держава не може собі дозволити на сьогодні не отримувати жодних коштів з цього ринку, як це відбувається ще з 2012 року. А це про втрати держбюджету понад мільярд гривень за ці роки.
Тому ми ухвалили ліцензійні умови, яких до цього не було 12 років, – оператори лотерей фактично працювали без ліцензій, не сплачували ліцензійні платежі, а держава при цьому навіть не могла наглядати за цим ринком. Тож ми це змінили для того, щоб державний бюджет почав нарешті отримувати надходження від ліцензійних платежів, а сама держава отримала достатньо інструментів для нагляду за цим ринком, зокрема, і у частині сплати податків операторами. І паралельно з цим ми пропонуємо законодавчі зміни, щоб фактично прибрати поточну монополію і відкрити ринок для інших компаній.
Тепер щодо конкурсу. Те, що, за словами окремих депутатів, на ринок могли зайти якісь іноземні компанії, це чистої води маніпуляція. Тому що в законі написано: “оператор державних лотерей”. Жодної країни у світі немає, де законодавець приватну компанію називає “оператором державної лотереї”.
Щодо строку проведення конкурсу, три місяці (від часу затвердження ліцензійних умов. — Ред.), то він визначений законом. Що б вони (податковий комітет. — Ред.) нам за таких умов запропонували б зробити? Щоб ми прийняли щодо цього якесь неправове рішення? Тоді, очевидно, що компанії оскаржили б результати конкурсу і виграли в суді. І все одно б отримали ліцензії ті самі три компанії.
“Станом на сьогодні ми ще не є регулятором для операторів лотерей”
— Уточніть, будь ласка, на конкурс справді не подавалися інші компанії, окрім трьох згаданих?
— Не подавалися. А ніхто б на це і не подався. Для того щоб провести конкурс для міжнародних компаній, треба було по-іншому прописувати закон. Який не вимагає “досвіду на території України”, не вимагає, щоб це був оператор саме “державних” лотерей, а просто оператори лотерей, не містить “вимог до пунктів розповсюдження”. Хай компанії краще б змагалися грошима за право працювати на українському ринку.
І друге: треба конкурс оголошувати значно заздалегідь. На мою думку — десь за рік до дати його проведення. Це великий бізнес, це великі інвестиції. Вони мають прийняти це рішення. Вони, можливо, мають залучити додаткове фінансування на відкриття додаткового ринку оперування. І це достатньо довгий процес. А те, що на комітеті звучало, мовляв, дали операторам 29 днів, а треба було дати 49, — та не розширило б це перелік заявників на конкурсі.
— Наскільки можна зрозуміти, нові ліцензійні умови для лотерейного ринку, затверджені минулої осені Кабміном, окрім, власне, забезпечення надходження коштів за ліцензії для PlayCity важливі ще й тим, що ви нарешті зможете реагувати на порушення на лотерейному ринку. Тому що раніше була дивна ситуація, коли навіть при виявленні фактів проведення лотерейними компаніями азартних ігор, ви не мали відповідних повноважень, аби покарати операторів. Можете пояснити деталі цієї ситуації?
— Станом на сьогодні, поки ліцензії ще не видані, ми не є регулятором для операторів. Тому що вони лише після отримання ліцензії стануть “оператором державних лотерей”. А зараз вони – “оператори лотерей” (справді, теперішні оператори діють за ліцензіями, виданими до набуття чинності законом “Про державні лотереї в Україні” від 2012 року. Згадані ліцензії не містять слова “державний”. — Ред.). Ми їх не регулюємо, ми їх не ліцензували. Це перша проблема.
Друга проблема — закон про лотереї у порівнянні з законом про азартні ігри дуже м’який. Він із заходів впливу передбачає, тільки анулювання ліцензії. При цьому довести порушення та застосувати таку санкцію за поточних умов майже неможливо. Там немає штрафів, взагалі жодного. А ліцензійні умови також не дають повноваження застосовувати штрафи. Розумієте, яка абсурдність того закону?
І тому будь-який наш захід регулювання, він або буде пов’язаний з тим, що ми будемо доводити повторність порушень, щоб анулювати ліцензію, або будемо залучати БЕБ, як орган, який бореться з незаконною організацією азартних ігор.
Ми сподіваємось на те, що оператори вже державних лотерей під нашою ліцензією не будуть проводити лотереї, які схожі на азартні ігри. Але якщо будуть, то ми будемо шукати способи, як це припинити.
“Може, просто комусь не подобається, що лотерейний ринок почне платити ліцензійні платежі та нормально звітувати?”
— Чи є якісь перспективи, нехай у судовому порядку, повернути державі ті кошти, які оператори лотерей роками не сплачували за ліцензії?
— А вони з юридичного погляду не винні. І підстав звертатися до суду немає.
Давайте розкладемо ситуацію: держава Україна видає в якихось нульових роках ліцензію на лотерею. Далі приймається у 2012 році закон про лотереї, який каже, що ті, хто колись отримав ліцензію, працюють, поки держава Україна в особі уряду не прийме нові ліцензійні умови. Оператори лотерей користуються цим перехідним положенням, яке їм надав законодавець. А уряд увесь цей час не приймає рішення щодо ліцумов.
Потім (у 2020 році) проходить реформа ринку азартних ігор. Повноваження з регулювання лотерейного ринку передають з Мінфіну на КРАІЛ. І КРАІЛ — теж роками не приймає ліцензійні умови для лотерей. Я думаю, що в цьому були зацікавлені особи, адже жодної критики, що КРАІЛ не приймає ліцумови, не було.
Увесь цей час, понад 12 років, ринок лотерей перебував в режимі нормативної паузи. Після ухвалення закону 2012 року ринок працював на старих дозволах, а отже — без прозорого механізму нарахування та сплати повноцінних ліцензійних платежів. Це про втрати понад мільярда гривень за цей час, які могли працювати на користь держави. Фактично, проблема полягала не у діях операторів, а в багаторічній відсутності регуляторного рішення з боку держави. І лише після ухвалення ліцензійних умов з’явився механізм, який дозволяє зробити цей сегмент прозорим і наповнювати бюджет системно.
І от як тільки PlayCity з Мінцифри їх приймає, щоб державний бюджет нарешті почав отримувати надходження з цього ринку, які кожен рік держава недоотримувала, у нас летить критика, що ми щось зробили не так. То може просто комусь не подобається, що цей ринок почне платити ліцензійні платежі та нормально звітувати?
— Щодо вартості ліцензії. Були закиди, що оці 72 млн, які планують отримати з усіх трьох операторів, це справді “дитячі” цифри для ринку, який має об’єм у кілька мільярдів.
— Так, я з цим погоджуюсь, але вартість ліцензій встановлюється законом. І ми не можемо її змінити в рамках постанови уряду або наказом. Тобто треба змінювати закон. І на мою особисту думку, треба змінювати і логіку проведення конкурсу. Зараз там від конкурсу одна назва.
Я вважаю, що якщо вже визначено, що цей ринок обмежений трьома операторами, то ліцензія має розігруватись на змагальних засадах аукціону, де буде мінімальна ціна, визначена законом, а далі компанії, в тому числі міжнародні (але їх до цього треба допустити, з погляду закону), мають змагатися ціною за право проводити лотереї на ринку України.
І ми, до речі, проговорювали це питання на базі податкового комітету ще минулого року, але далі розмов, на жаль, справа не пішла. Тому Мінцифра зараз готує зміни до закону і буде подавати пропозицію від себе.
— Коли ви можете вийти в публічну площину з новою редакцією закону про лотереї?
— Найближчим часом Мінцифра планує опублікувати документ для громадського обговорення.
— На скільки часу теперішні оператори отримали можливість працювати на ринку? Інакше кажучи – коли буде наступний конкурс?
— Поки діє воєнний стан плюс один рік, але не менше трьох років. Тобто мова йде мінімум про три роки. Я сподіваюсь, що за ці три роки парламент зможе проголосувати новий лотерейний закон, і коли три роки закінчаться, ми проведемо аукціон на нормальних умовах, а не конкурс, і тоді видамо нові ліцензії, отримаємо максимальну кількість грошей в бюджет і максимально фахових операторів на ринку.
— Поговорімо про проблеми грального ринку. Представники легального азартного бізнесу, з якими довелося спілкуватися, звертають увагу на серйозну для них перепону, яка полягає у тому, що “білі” оператори не можуть підключитися до банківських платіжних систем. Це пов’язано з незрозумілим обмеженням щодо кількості банків, що працюють з гемблінгом. Фактично – це лише 4 банки, причому лише один із них працює з Visa…
— Проблема дійсно велика, тому, що коли легальний організатор не може отримувати платіжні послуги від банку, як визначено законодавцем, це автоматично призводить до того, що гравець шукає або іншого організатора, або шукає нелегального оператора, тому що ж навряд чи він зупиниться у своєму бажанні пограти в азартні ігри. Зараз працюємо щодо вирішення цього питання разом з НБУ.
“Ми хочемо піти до логіки градації штрафів” — про ситуацію з рекламою гемблінгу
— Щодо реклами грального бізнесу і про пов’язані з цим проблеми. Що зараз відбувається з їх вирішенням?
— По рекламі у нас вже є певна практика — достатньо невелика, але достатньо інтенсивна. Ми бачимо певні прогалини (в законодавстві), зокрема з розмірами штрафів.
— Вони маленькі?
— Навпаки, завеликі. У нас на сьогодні 5,2 млн штраф за рекламу. І тут ми все-таки хочемо піти до логіки градації штрафів. Виходячи з розміру суспільної шкоди.
Якщо, умовно, ти дозволив собі рекламувати нелегальне казино, то це найгірше, що може бути з погляду порушення законодавства. Якщо ти там не прописав якесь обов’язкове маркування або написав його не так, це об’єктивно несе менше шкоди. Звісно, потрібен порядок, і ми стоїмо на цьому. Але потрібна і справедливість з погляду законодавства.
Також у нас є ряд пропозицій з погляду реагування на рекламу на тих платформах, з якими ми не змогли домовитись на сьогодні.
— Могли б розказати, про що саме йдеться?
— Наприклад, про Telegram. З ним дуже складно, що стосується Telegram Ads. Ми це питання ще обговорюємо, але ідея в тому, щоб ми могли впливати в тому числі на Telegram і інші подібні платформи, які відмовляються співпрацювати з нами, як з державним органом, щодо боротьби з незаконною рекламою.
Інші платформи, а саме Meta, Google, Tiktok, подивилися наш закон, вимоги до реклами і адаптували свої політики, надали нам канали комунікації. Коли є якісь порушення, вони швидко реагують на виявлені нами факти, видаляють рекламу, прибирають сторінки в соцмережах.
— Останнім часом довелося спостерігати таку тенденцію, що значна частина коротких відео, тих же рілзів, маркована емблемами різних гральних операторів. Чи є механізми боротися з такою рекламою?
— Є. Ми буквально нещодавно спілкувалися з Meta з приводу Фейсбуку, тому що по Інстаграму у нас вже достатньо налагоджена робота. Щодо Фейсбуку ми проговорили, як ми будемо діяти от з прикладами такої реклами — це, скоріш за все, сторінки одноденки.
Meta зі свого боку теж проти цієї реклами, вони впроваджують різні інструменти для її припинення. Її могло б бути в рази більше, ніж ви зараз можете побачити, але Meta теж не бачить все.
Тому ми зі свого боку з Meta домовились, що, як тільки дізнаємося про такі випадки, наприклад зі скарг, які нам надходять, ми зі свого боку будемо для Meta їх “підсвідчувати”. І Meta буде, по-перше, блокувати те, що ми “підсвітили”. По-друге, буде адаптувати свої алгоритми для боротьби з такою рекламою.
“Нереально з юридичного погляду” — чому неможливо покарати сайт, на який веде незаконна реклама
— А чи можливо встановити ланцюжок від такої реклами до її замовника? Аби потім покарати його?
— Це просто нереально з юридичного погляду. Я розумію, до чого ви ведете: що замовником начебто є конкретний сайт казино, і ми вводимо відповідальність до сайту, на який здійснено перехід з тієї чи іншої реклами.
Ми думали про це, але до чого це може призвести? Уявімо, що є умовне “казино один”, і “казино два”. І ми вводимо відповідальність щодо сайту “казино один”, на який веде реклама. Але що заважає “казино два” витратити, умовно, $200 і замовити рекламу від імені конкурента? Нічого. Потім з’явиться “казино три” і замовить аналогічну рекламу на “казино два”… Тому це сформує інструмент нечесної боротьби з конкурентами для самих організаторів.
— Чи плануєте ви вносити зміни у сам закон про азартні ігри і які?
— Що стосується закону про азартні ігри, то там також є чимало проблем, які накопичувались ще з практики КРАІЛ. І сьогодні ми з цими самими проблемами зіткнулися. Це, наприклад, норма про анулювання ліцензії операторам за мінімальні два порушення законодавства.
Я згоден, що, наприклад, якщо організатор азартних ігор використовує P2P, як спосіб платежу, то це анулювання відразу, і це правильно. Але якщо він порушив якісь достатньо формальні вимоги, застосувати до нього штраф — цілком ОК, а доводиться після двох штрафів починати процедуру анулювання — це не нормально.
Під незначними порушеннями я маю на увазі помилки в зазначенні ліцензій на сайтах організатора; несвоєчасне оновлення інформації про зміну керівника чи адреси; прострочення ліцензійних чи податкових оплат через технічні бар’єри. Багато інших технічних чи незначних порушень, які за поточним законодавством можуть стати причиною для ануляції ліцензії і штовханню бізнесу у тінь.
Тому що ми могли б отримати плату за штраф, запобігти порушенню, і далі організатор міг би виправитися і продовжувати роботу. А так ми позбавляємо його ліцензії і або прибираємо з українського ринку, або штовхаємо в тінь.
— Тобто це обов’язкова норма? Щодо відкликання ліцензій після двох порушень?
— Так. Будь-які два порушення закону, крім тих, за яке передбачено анулювання ліцензії з першого штрафу, це автоматичний початок процедури анулювання ліцензії. І це неправильно.
У другій частині інтерв’ю з очільником PlayCity Геннадієм Новіковим — про запуск державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) для контролю фінансових транзакцій на ринку азартних ігор, про вартість її розробки і роль ДП “ДІЯ” у технічному адмініструванні ДСОМ. А також про боротьбу з лудоманією серед військових, створення реєстру гравців та плани регулятора на 2026 рік.
