За 10 місяців 2025 року легальний гральний ринок сплатив 14,6 млрд грн податків. Ця цифра не лише вражає, а й доводить, що галузь здатна бути бюджетоутворюючою для держави. Повна статистика за рік з’явиться найближчим часом, але вже зараз можна констатувати: молодий ринок демонструє значні перспективи. Водночас не варто завчасно завищувати очікування, адже цей успіх має свою “тіньову сторону”. За словами голови PlayCity Геннадія Новикова, 40–55% ринку все ще залишаються поза контролем. З одного боку, це створює потенціал зростання надходжень удвічі – до 30–40 млрд грн. З іншого, без правильних кроків навіть результат у 14 млрд грн ризикує залишитися крихким і тимчасовим.
Новий регулятор уже досяг певних результатів. PlayCity заблокував понад 2500 нелегальних сайтів, уперше за 12 років повернув контроль над лотереями та запустив розробку ДСОМ. Оператори адаптуються, впроваджують стандарти відповідальної гри, сплачують ліцензійні платежі. Водночас молода індустрія стикається з типовими викликами: нормативна база залишається розрізненою, податкові правила неоднозначними, а оператори не можуть повноцінно планувати без чіткого розуміння “правил гри”. Коли легальний бізнес несе повний комплаєнс, а офшор працює “невидимим” через дзеркала та альтернативні платежі, формується нерівна конкуренція. Існує ризик, що за збереження такого дисбалансу частка “тіньового” ринку може зрости. Високе навантаження на легальних операторів може обернутися не лише недоотриманими податками, а й втратою довіри інвесторів.
Багато європейських країн уже пройшли шлях, на якому сьогодні перебуває Україна. Велика Британія та Швеція обрали м’яке регулювання з чіткими правилами. В обох країнах успішно застосовується модель, за якої виграші гравців не оподатковуються, а ставки не обкладаються ПДВ. Натомість діє уніфікована модель GGR. Завдяки цьому оператори отримують чіткі правила на 3–5 років, інвестори – передбачуваність, а держава – стабільне зростання надходжень і ринку. Зміни в такій екосистемі не можуть бути хаотичними, тож оператори та інвестори мають гарантії довгострокового планування. Також усувається ключовий ризик – перетікання гравців в офшор через податкову плутанину та надмірне регулювання. Такий підхід створює ситуацію win-win: бізнес планує, держава контролює, гравці захищені.
2026 рік – це час вибору для України. Початковий успіх у 14,6 млрд грн може стати або трампліном для якісного ривка, або найвищою точкою перед кризою. Для країни, яка живе у воєнний час, потенціал 30–40 млрд грн щорічно – це не абстракція, а конкретний внесок у фінансову стабільність, розвиток цифрових технологій та інвестиційну репутацію. Саме тому для масштабної детінізації онлайн-сегмента необхідна чітка нормативна база: уніфікація податкової моделі, створення прозорих правил моніторингу та тісне партнерство держави з легальним бізнесом. Лише комплексний підхід здатен перетворити галузь із джерела разових доходів на стійкий елемент економіки.
