Архітектори азарту: Олександр Новіков про те, чому гральний бізнес неможливо просто заборонити

07/04/2026

Гральний бізнес в Україні — це територія, де стикаються величезні податки, соціальна відповідальність та етичні дилеми воєнного часу. В ефірі «Прямої Червоної» Олександр Новіков, представник PlayCity, розставив крапки над «і» у питаннях легалізації, боротьби з «піратами» та того, чому держава обрала шлях контролю замість тотального бану.

Феномен «сухого закону»

Головний аргумент на користь легалізації, який наводить Олександр Новіков, — це неминучість існування гемблінгу в людській природі. Спроби повністю викреслити азартні ігри із закону зазвичай призводять до зворотного ефекту.

«Забороняти гемблінг — це як “сухий закон”. Він же не призводить до того, що зникає алкоголь. Він призводить до того, що алкоголь починає з’являтися десь “під поли”. З гемблінгом так само»

— пояснює Олександр Новіков

Більше того, він нагадує про досвід 2009 року, коли після офіційної заборони казино в Україні з’явився ерзац-продукт — «державні лотереї». Новіков відверто називає це маркетинговим трюком:

«В законі їх так зручно для них назвали… щоб був якийсь траст (довіра). В принципі, в кого не питаю, всі кажуть: “Ну це ж державна”. А вона взагалі не державна. Там від держави тільки слово».

Онлайн-офшори та нерівна боротьба

Сьогодні основна битва розгортається в інтернеті. Легальні компанії, такі як PlayCity, змушені конкурувати з операторами, які фізично не перебувають в Україні. Новіков згадує досвід Кюрасао — колишньої колонії Нідерландів, чиї ліцензії стали світовим стандартом для «сірого» ринку.

Головна проблема нелегалів — відсутність будь-яких зобов’язань перед гравцем. Якщо легальний оператор зобов’язаний виплатити виграш під страхом втрати ліцензії, то офшорний сайт може просто заблокувати рахунок.

Інструменти стримування

Державний контроль, про який говорить Новіков, — це не лише податки, а й механізми захисту вразливих верств населення. Сьогодні легальне казино зобов’язане запропонувати гравцеві два види обмежень ще до початку гри:

  1. Ліміт за часом: скільки годин людина може провести в системі.
  2. Ліміт за коштами: максимальна сума, яку дозволено програти.

«Наша функція — запобіжна. Це ліміти, це Реєстр самообмеження, це той самий контроль реклами. Для того, щоб не було у людей враження, що казино повсюди і грають в нього всі»

— підкреслює гість

Він також додає, що держава жорстко реагує на порушення: «Є штрафні санкції. Це може бути навіть анулювання ліцензії, якщо когось [з реєстру обмежень] допустили до гри».

Етика та війна

Окремим блоком у розмові пройшла тема азарту серед військовослужбовців та широкого розповсюдження реклами. Олександр Новіков погоджується, що контроль має бути суворим, особливо під час війни, але застерігає від популізму.

Цікаво, що сама розмова завершилася на благодійній ноті. Новіков передав для аукціону книгу паризького архітектора Чарльза Белфора. Ведучий Олександр Денисов зазначив, що всі зібрані кошти підуть на тактичну медицину через фонд «Згуртовані».

Своєрідним маніфестом став напис, який Новіков залишив на книжці для переможця розіграшу. Попри те, що він представляє індустрію, його порада була несподіваною:

«Я там написав: “Раджу не грати”. Але нерозбірливим почерком».

Ця фраза найкраще ілюструє сучасний підхід цивілізованого грального бізнесу: це ризикована розвага, яка вимагає холодного розуму, а не спосіб вирішення життєвих проблем.