Держава в цьому році суттєво наростила темп боротьби з нелегальним гральним ринком. Лише з початку 2026 року агентство PlayCity передало на блокування 6 668 сайтів із незаконними азартними іграми — більш ніж удвічі більше, ніж за весь минулий рік. Загалом від початку роботи регулятора таких ресурсів уже понад дев’ять із половиною тисяч, а час блокування після передачі даних до НКЕК скоротили до однієї доби. Це відчутний результат, і його варто визнати.

Але цифри блокувань не повинні створювати ілюзію перемоги. Нелегальний оператор не зникає разом із заблокованим доменом — він просто відкриває нове дзеркало, змінює адресу й продовжує приймати ставки. Тому боротьба з нелегалами не може бути кампанією чи разовою акцією. Вона має бути постійною, системною і швидшою, ніж вміють відкривати дзеркала ті, хто на цьому заробляє.

Найтривожніше інше. Попри всі інформаційні кампанії, штрафи для блогерів і попередження регулятора, значна частина українців продовжує грати на російських сайтах. Люди свідомо чи несвідомо несуть гроші в структури, які пов’язані з державою-агресором, і часто навіть не замислюються, куди саме йде їхній депозит.

Показовий приклад — 1xBet. Проти пов’язаної з брендом компанії ще у 2023 році запровадили санкції РНБО, засновниками бренду у відкритих джерелах називають громадян росії, а в Україні тривають кримінальні провадження щодо незаконної організації азартних ігор і виведення коштів гравців за кордон. Легальним організатором в Україні 1xBet не є. Проте сайти-дзеркала працюють, а українці на них грають. І результат цілком передбачуваний: у вересні гравці масово скаржаться, що поповнення рахунку проходить без проблем, а от виведення коштів затягується на дні, обіцяний VIP-кешбек тижнями перебуває «на технічних роботах», а служба підтримки відповідає шаблонними поясненнями. Прийняти гроші такий майданчик готовий завжди, повернути — ні.

Проблема в тому, що в українського споживача досі не сформувалася культура перевірки. Перш ніж купити техніку в інтернет-магазині, ми читаємо відгуки й перевіряємо продавця. Але перш ніж зробити ставку, мало хто перевіряє, чи має сайт українську ліцензію, чи внесений він до державного реєстру і хто насправді стоїть за брендом. Яскравий банер, щедрий бонус і реклама в соцмережах важать для гравця більше, ніж юридичний статус оператора. А нелегал якраз на цьому й будує свою модель.

Тому відповідь має бути подвійною. З одного боку — ще швидше й жорсткіше блокування, включно з дзеркалами, платіжною інфраструктурою та рекламою нелегальних казино в соцмережах і месенджерах. З іншого — значно більше інформаційної роботи з населенням: простими словами пояснювати, як перевірити ліцензію, чим ризикує гравець на нелегальному сайті і чому в разі проблем його ніхто не захистить. Без другого перше завжди буде лише гасінням пожеж.

І головне: російські гральні сайти — це не лише питання захисту прав споживачів. Це питання національної безпеки. Кожна гривня, внесена на такий майданчик, виходить з української економіки, не сплачує податків до нашого бюджету й потенційно працює на країну, яка веде проти нас війну. Разом із грошима такі сайти отримують і персональні дані українців. Тож боротьба з російським нелегальним гемблінгом має розглядатися так само серйозно, як і будь-яка інша загроза безпеці держави.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для “Українські Новини”