У країнах, де нещодавно було легалізовано азартні ігри, спостерігається цікава тенденція. Уряди різко починають збільшувати податкове та регуляторне навантаження на легальний гральний бізнес. Водночас умови, які створюються для легальних організаторів азартних ігор, із самого початку достатньо жорсткі. Але через те, що ця тема чутлива для суспільства, багато політиків намагаються заробити політичний капітал, збільшуючи тиск на легальний гемблінг. Це призводить лише до занепаду легального ринку та зменшення податкових надходжень до бюджету.
Нещодавно з’явилась новина про те, що уряд Румунії планує суттєво збільшити податкові ставки на вивід виграшів гравцями. Наразі виграші до 66 750 леїв (13 550 $) оподатковуються за ставкою 1%, до 445 000 леїв (90 300 $) – за ставкою 16%. Виграші понад 445 000 леїв – за ставкою 25+%.
У запропонованому урядом Румунії проєкті бюджету на наступний рік ці ставки суттєво збільшені. Виграші до 3 000 леїв (610 $) пропонують оподатковувати за ставкою 10%, виграші від 3 000 до 10 000 леїв (2030 $) – за ставкою 20+% та стягувати додаткову комісію в 3000 леїв. Виграші понад 10 000 леїв обкладатимуться 40% податком плюс стягуватиметься додатковий збір у розмірі 1 700 леїв. До того ж податкові ставки застосовуватимуться під час кожного зняття коштів.
На перший погляд може здатись, що тепер румунській бюджет отримуватиме більше податкових надходжень. Насправді ж, з великою ймовірністю ефект буде зворотним, і досвід Грузії це чудово демонструє. Менш ніж за пів року реформ сектору азартних ігор, спрямованих на збільшення податкового та регуляторного тиску, доходи легальних організаторів скоротились на 18%. Відповідно зменшились і надходження до державного бюджету від оподаткування сектору.
Приклади наших сусідів, Грузії та Румунії, наочно демонструють, що будь-яке посилення тиску на легальний гральний бізнес дуже швидко негативно впливає як на сам сектор, так і на надходження до державного бюджету. Однак це не єдиний негативний наслідок. Незалежно від країни, посилення податкового та регуляторного навантаження на сектор гемблінгу призводить до низки небажаних результатів.
1.Активізація нелегалів. Ринок на певні послуги існує незалежно від дій регуляторів. Азартні ігри – не виняток, на них завжди є попит. І питання лише в тому, хто цей попит задовольняє. Якщо регуляторне законодавство сприятливе, гравці ринку працюватимуть легально, адже чіткі правила гри означають прогнозований розвиток їхнього бізнесу. Якщо ж податкове та регуляторне законодавство занадто обтяжливе, то компаній, які захочуть легально працювати на такому ринку, буде мало, а отже попит почнуть задовольняти нелегали. Що їхня діяльність означає для гравців, усі чудово розуміють.
2.Несприятливе інвестиційне середовище. Інвесторам потрібні гарантії безпеки їхніх коштів та прогнозована прибутковість інвестицій. Відповідно, чим важчим є податкове та регуляторне законодавство, тим із меншою ймовірністю вони погодяться вкладати свої кошти в певну юрисдикцію. Навіщо вкладати мільйон доларів у ринок, де через високі податки ці кошти повернуться через чотири роки, якщо їх можна вкласти в сусідній країні та повернути вже через два?
3.Зниження рівня соціальної відповідальності грального бізнесу. Підвищення податкових ставок, зокрема й на виграші, завжди означатиме зменшення доходів легальних організаторів, що призводитиме до відмови від непрофільних проєктів та ініціатив. Бізнес не вкладатиме важливий для виживання прибуток у проєкти, які не приноситимуть дохід.
Ми маємо врахувати помилки наших сусідів як мінімум із двох причин. По-перше, аби створити сприятливі умови для розвитку сектору азартних ігор всередині країни. По-друге, аби посилити свої позиції в регіоні та стати більш привабливою юрисдикцією для гравців та інвесторів, які шукатимуть кращих умов у регіоні Центральної та Східної Європи.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
