Легалізація грального бізнесу перетворила азартні ігри на джерело бюджету: лише за минулий рік індустрія принесла державі понад 17 млрд гривень податків. Проте ці мільярди – лише верхівка айсберга, адже легальний сегмент сьогодні займає лише 20% ринку. Решта 80% – це “чорний ринок”, через який повз казну щороку проходять мільярдні кошти.

Утім галузь продовжує лихоманити через “завислий” у Раді податковий законопроєкт 2713-д.

Про перехід українців до європейської моделі гри заради розваги, боротьбу з тисячами нелегальних “дзеркал”, російський слід у ліцензіях та обмеження для військових розповів у своєму інтерв’ю ЛігаБізнесІнформ голова асоціації Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе.

Портрет клієнта казино

Хто сьогодні є основним клієнтом українських казино: це все ще людина, яка шукає “швидких грошей”, чи ми вже рухаємося до європейської моделі – гри заради розваги?

Якщо спиратися на цифри, варто подивитися на конкретні індикатори. Один із ключових – реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів, так званий реєстр лудоманів. Станом на березень цього року у ньому майже 13 000 людей – і це за весь час існування легального ринку з 2021 року.

При цьому 85–90% із них звернулися самостійно. Хоча закон дозволяє вносити людину до реєстру за заявою родичів або через суд, таких випадків небагато. Тобто в основному це свідоме рішення самих гравців.

Це важливо, адже під час легалізації часто говорили про “мільйони залежних”. Якби проблема була справді масовою, цифри в реєстрі були б у десятки разів більшими.

Які ще тенденції ви спостерігаєте серед гравців?

Є кілька трендів. Наприклад, у сегменті букмекерства гра дедалі більше інтегрується у повсякденний інтерес, як до спорту. Люди стежать за матчами, аналізують статистику, форму команд, читають прогнози – і лише після цього роблять ставки. У цьому випадку йдеться радше про інтерес, емоції та спілкування, ніж про фінансову вигоду.

Водночас існує й інша категорія – менш досвідчені гравці, які можуть сприймати гру як спосіб заробітку. Але їхня частка мізерна. Загалом вся реклама легального бізнесу та позиція державного регулятора завжди були сконцентровані на одній думці: азартні ігри – це дозвілля, а не спосіб заробітку.

Як змінилися середній чек і тривалість ігрової сесії? Чи готові українці витрачати більше?

Середніх цифр у відкритому доступі немає. І це логічно, бо все дуже індивідуально. Сума витрат залежить від доходів людини, її стилю гри і навіть настрою. Є різні типи гравців: хтось приходить, щоб спробувати “зловити” джекпот, інші, навпаки, роблять мінімальні ставки. Тобто універсальної “середньої температури” тут не існує.

Ба більше, навіть один і той самий гравець може поводитися по-різному: сьогодні грати стримано, а завтра ризикнути значно більшою сумою.

Ще до повномасштабного вторгнення я сам приходив у казино з бюджетом близько $400, і водночас поруч сиділа людина, яка за 10–15 хвилин програвала $10 000–13 000. Тобто в кожного свої межі і своє ставлення до гри.

Якщо ж говорити про загальні тенденції, то певним орієнтиром можуть бути податкові надходження. Легальний ринок щороку сплачує близько 17 млрд гривень податків плюс 2 млрд за ліцензії. Це дає розуміння масштабу обігу коштів у галузі.

Обсяг тіньового ринку, платежі та податки

Вартість ліцензії в Україні одна з найвищих у світі. Чи призводить це до збільшення нелегальних операторів?

Загалом у більшості країн гральний бізнес регулюється жорстко. Це складна сфера, де держава постійно шукає баланс: з одного боку – контроль, з іншого – можливість для легального ринку працювати й розвиватися.

Насправді головний конкурент легального сегмента – це не вартість ліцензії, а тіньовий ринок. Він довгий час перетягував гравців агресивними бонусами та обіцянками легких грошей.

У нелегальних онлайн-казино немає жодних перевірок – достатньо поповнити рахунок, і ти вже в грі. Але разом із цим немає і жодних гарантій: виграш можуть просто не виплатити, а захисту гравця фактично не існує.

Який, на вашу думку, масштаб чорного ринку азартних ігор в Україні і скільки держава через нього втрачає?

Йдеться щонайменше про 20 млрд гривень на рік втрат для бюджету. І це обережна оцінка. Проблема в тому, що нелегальний сегмент дуже складно контролювати. Сайти блокують, але майже одразу з’являються “дзеркала”. Крім того, є технічні способи обійти блокування – і користувачі цим активно користуються.

Якщо дивитися не за кількістю гравців, а за кількістю самих ресурсів, то співвідношення таке: близько 20% – це легальний сегмент і 80% – тіньовий ринок. Ліцензованих онлайн-казино в Україні – кілька десятків, тоді як нелегальних сайтів – сотні й тисячі, які постійно з’являються.

Важливо розуміти, що це не унікальна українська проблема. Чорний ринок існує фактично в усіх країнах, де є гральна індустрія. Питання лише в масштабах і в ефективності боротьби з ним.

А що з податками? Законопроєкт 2713-д так і не ухвалений і застряг між читаннями.

Цей законопроєкт справді “завис” – його роками не можуть довести до фіналу. Формально він пройшов перше читання, але далі процес постійно відкладався. Повномасштабна війна ще більше ускладнила ситуацію, і податкова реформа в цій частині стала на паузу.

Зараз держава працює над новими підходами, водночас є напруження між регулятором і законодавцями. Тому є висока ймовірність, що зміни ще затягнуться.

Яка модель оподаткування виграшу, на вашу думку, була б оптимальною?

Ключове – це баланс. Зараз ситуація виглядає не зовсім здоровою: в Україні одні з найдорожчих ліцензійних платежів і водночас доволі високе податкове навантаження на організаторів та гравця. Це не корелюється з міжнародною практикою. Загалом світовий тренд – прибирати податок із виграшу або робити його символічним. Це дозволяє утримувати гравця в легальному сегменті.

На мою думку, оптимальна модель – це верифікований підхід: до певного порогу виграші взагалі не повинні оподатковуватися. Це виглядає справедливо і знижує мотивацію йти в тінь.

Як убезпечити військових від казино

Хочу повернутися до теми самообмежених. Чи є розуміння, скільки людей повертаються до гри після завершення терміну обмеження?

Відкритої статистики немає. Ці дані є у регулятора, або у організаторів, але в публічний доступ вони не виносяться.

Як ви оцінюєте обмеження для військових?

Це дуже чутливе питання. І ризики полягають в тому, що подібні кроки можуть підштовхувати військовослужбовців іти у тіньовий сегмент. У результаті проблема лише поглибиться.

Крім того, з точки зору Конституції, несправедливо обмежувати права захисників, адже вони мають ті ж громадянські свободи, що й інші українці. На мою думку, до цього питання варто було б підходити більш індивідуально, а не застосовувати узагальнені обмеження. PlayCity працює над створенням реєстру військовослужбовців і планує технічно інтегрувати цей механізм.

А чи є статистика: який відсоток серед усіх гравців становлять військові?

Відкритої статистики немає. Таку інформацію вкрай непросто зібрати, а реальну картину бачать лише державні органи. Водночас регулятор готує масштабне дослідження, яке може вперше дати більш цілісне бачення ситуації.

Чи є Cosmobet “родичем” Cosmolot

Ми бачимо хвилю рішень щодо скасування ліцензій окремим казино. Чи готова асоціація виключати своїх членів одразу при появі підозр у зв’язках із РФ, не чекаючи фінальних рішень, щоб убезпечити репутацію ринку?

Асоціація в цьому питанні спирається на позицію держави. Якщо регулятор видав дозвіл — оператор працює в легальному полі та може бути членом асоціації. Якщо ж держава анулює ліцензію, компанія втрачає легальний статус оператора, і, відповідно, я виключаю внутрішнім наказом її членство в асоціації. Такий підхід дозволяє залишатися нейтральним – не ставати токсичним ні для ринку, ні для держави.

Асоціація ж, зі свого боку, підтримує розвиток індустрії та співпрацює виключно з тими, хто працює у правовому полі.

Cosmobet часто називають “клоном” Cosmolot і пов’язують із можливими схемами обходу санкцій чи податкового навантаження. Як ви це оцінюєте?

Щодо Cosmobet — у нас справді був діалог минулого року, але до повноцінного членства ми не дійшли. У них була інша стратегія розвитку, і ми не зійшлися в підходах.

Я не приховую: коли компанія отримує ліцензію, ми завжди виходимо на контакт і пропонуємо співпрацю. Це частина моєї роботи — залучати легальних операторів до професійної спільноти.

Чи плануєте ви глибше перевіряти своїх учасників щодо можливих порушень або зв’язків із Росією?

Це визначає держава, і ми орієнтуємося саме на її рішення. В асоціації немає інструментів для таких перевірок: ані доступу до всієї інформації про власників, ані відповідних повноважень. Тому самостійно встановлювати подібні речі не можемо, ми — громадська спілка.

Які перспективи розвитку грального ринку в Україні

Нещодавно регулятор презентував Державну систему онлайн-моніторингу. Чи справді вона дасть відчутний ефект?

Це класична модель роботи для будь-якого легального ринку. Система дозволяє державі в режимі онлайн бачити, скільки реально працює легального бізнесу, які обороти і податки він генерує. Для бізнесу це теж плюс — можна чітко показати свої реальні цифри і уникати суперечок із податковими органами. Коли дані є в системі, їх складніше трактувати по-різному або “підганяти” під зручні висновки.

Зараз система працює в тестовому режимі: компанії можуть підключатися і перевіряти, як усе працює. Пізніше це стане обов’язковим для всіх ліцензованих операторів.

Ще один важливий момент — це розділення “білого” і “чорного” ринку. Сьогодні часто всі показники змішують, і це створює викривлену картину. Коли ДСОМ запрацює повноцінно, стане чітко видно: де реальний бізнес, а де тінь.

Якщо говорити про ринок азартних ігор загалом, які у нього перспективи в найближчі роки?

Суттєвого зростання найближчим часом очікувати не варто. Відверто кажучи, черг за ліцензіями сьогодні немає, інтерес нових компаній, які прагнуть зайти на ринок, обмежений. Тому фінансові результати, ймовірно, будуть на рівні минулого року. Більше того, є ризик певного зниження показників у звʼязку з загальною економічною ситуацією.