Правоохоронні органи Казахстану розпочали процедуру міжнародного розшуку у межах кримінального провадження щодо масштабного незаконного виведення коштів через онлайн-казино, заборонені на території країни. Про це повідомляють казахстанські та іноземні медіа.

За даними Агентства з фінансового моніторингу (АФМ), слідство розслідує схему транскордонних платежів із використанням фіктивних договорів, «сірих» POS-терміналів та платіжних організацій. Загальний обсяг нелегальних операцій, за оцінкою слідства, перевищив 600 млрд тенге, що еквівалентно приблизно $1 млрд.

Як повідомляє видання «Ак Жайик», у міжнародний розшук оголошено громадянина США Дмитра Дружинського та громадянку України Марину Левкович. Слідство вважає їх причетними до виведення коштів на гральні онлайн-платформи, діяльність яких заборонена в Казахстані.

Кримінальне провадження пов’язують з онлайн-казино Pin-Up (Redcore). За інформацією ЗМІ, власники бренду проживають за межами Казахстану, водночас у країні офіційно зареєстрована букмекерська компанія ТОВ «Бонами», що працює під цим самим брендом. Представники букмекера раніше заявляли, що вважають себе потерпілою стороною та заперечують причетність до незаконних платіжних операцій.

Крім того, українські медіа повідомляють, що під слідством перебувають власники та керівництво компанії Marginplus, яку називають ключовою ланкою схеми з обробки та легалізації коштів, отриманих від онлайн-казино.

За інформацією журналістів, після закриття Marginplus фінансові потоки могли бути переорієнтовані через компанію Stablex Solution Sp. z o.o., зареєстровану в Польщі та таку, що має дозвіл на діяльність, пов’язану з віртуальними валютами. Правоохоронні органи, як зазначається, готують матеріали для оголошення в міжнародний розшук і щодо інших фігурантів справи.

Офіційні органи Казахстану наразі не розкривають повний перелік осіб, оголошених у розшук, а також деталей кримінального провадження.

Що підтверджено офіційно

У грудні 2025 року АФМ повідомило про викриття масштабної фінансової схеми. За версією слідства:

• кошти виводилися на користь онлайн-казино, заборонених у Казахстані;
• використовувалися фіктивні договори, «сірі» POS-термінали та Terminal ID;
• у схемі брали участь платіжні організації та, ймовірно, окремі посадові особи банків;
• було ліквідовано call-центри та партнерські програми, зокрема з обігом криптовалюти;
• заарештовано дев’ять осіб, ще щодо кількох фігурантів готувалися матеріали для міжнародного розшуку.

Саме ці дані стали основою повідомлень про так звану «мільярдну» справу.

Як могла працювати схема

За оцінками експертів, подібні схеми зазвичай базуються на маскуванні незаконних платежів під легальні фінансові операції. Онлайн-казино отримують кошти не напряму, а через мережу платіжних посередників, POS-терміналів та компаній, які формально надають інші послуги. Криптовалюта при цьому використовується як інструмент швидкого транскордонного переміщення коштів.