Минуло вже кілька років з моменту легалізації азартних ігор в Україні, але публічний тиск на цю сферу не спадає.

Казино, беттінг, онлайн-ігри працюють відкрито, звітують і сплачують податки. Водночас лотереї — один із найстаріших сегментів ринку — продовжують існувати майже поза законом. Ліцензійні умови для них досі не ухвалені, а отже, податки не сплачуються, контроль відсутній, а прибутки залишаються в тіні.

Це парадокс: держава створила систему, але залишила у ній велику прогалину. І саме ця прогалина сьогодні коштує бюджету мільярди.

«Держава в державі»

Лотереї працюють, рекламуються, мають гравців, але при цьому не підпадають під ті ж самі норми, що інші учасники ринку. Фактично вони перетворилися на «державу в державі» — із власними правилами, власними потоками й відсутністю будь-якої відповідальності перед бюджетом.

У той час як беттінгові компанії проходять фінансовий моніторинг, виконують складні вимоги та звітують перед регулятором, лотереї залишаються поза прозорим полем. Таке вибіркове регулювання виглядає не лише несправедливим — воно підриває довіру до самої ідеї реформи.

Прозорість — не привілей, а обов’язок

У воєнний час будь-яка «сіра зона» у фінансах — це розкіш, якої країна не може собі дозволити. Поки одні компанії чесно сплачують податки, інші фактично ігнорують систему, користуючись відсутністю рішень уряду.

Це демотивує інвесторів, підриває ринкову логіку і створює відчуття подвійних стандартів.

Україна не може одночасно прагнути інвестицій і дозволяти існування сегментів без правил. Лотереї мають стати частиною єдиного правового поля: з ліцензіями, контролем і відповідальністю. Бо чесний бізнес не боїться прозорості. І якщо ми говоримо про реформу — настав час зробити її повною.

Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань, спеціально для «Українські Новини»