В Україні понад п’ять місяців ведуться активні бойові дії, багато регіонів перебувають під обстрілом. Однак, незважаючи на тяжке становище, у міру можливостей у країні продовжує працювати бізнес, гемблінг – не виняток.
Глава Ukrainian Gambling Council (UGC) Антон Кучухідзе розповів, яка зараз ситуація в країні, який бізнес продовжує працювати, і які перспективи відкриваються для України як для технологічно-розвиненої країни.
Незважаючи на важкі часи та військову ситуацію в Україні, гральна індустрія розвивається, є багато новин. Хотілося б почути вашу точку зору на те, що відбувається, і чим UGC зараз підтримує індустрію?
Я розділив би питання на дві частини: те, що стосується оперування онлайн і, друге, – наземний сегмент. Онлайн-оператори зазнали колосального падіння трафіку наприкінці лютого – квітня. З кінця квітня трафік почав повертатися до довоєнних показників. Не скажу, що всі організатори азартних ігор в Інтернеті повернули довоєнний трафік, але наразі ситуація в рази краща.
Тобто онлайн має можливість відновити роботу і думати про розвиток. Онлайн-бізнес показав свою життєздатність як під час ковіда, так і під час війни.
Що стосується наземного сегмента, то, звичайно, найбільшої шкоди отримали саме вони, особливо ті, хто перебуває у прифронтових регіонах. Наприклад, один із членів нашої асоціації має зали гральних автоматів у Миколаєві – місто постійно під обстрілами.
Водночас є оператори гральних автоматів у Харкові, вони змогли після бойових дій відновити роботу, звичайно ж, обсяги роботи не ті, але загалом вони роблять усе, щоб їхній бізнес не зупинявся.
На заході України, звичайно, ситуація краща. Там функціонують і казино, і зали гральних автоматів, але, очевидно, що впав туристичний потік людей, а згідно із законом, казино та ігрові автомати можуть розташовуватися лише в готелях. Ми розуміємо, що зараз через війну небагато туристів готові до нас їхати. Тому кількість відвідувачів гральних залів також значно знизилася.
Для наземного сектора покращення трафіку можна прогнозувати лише за двох умов: закінчення бойових дій та відновлення туристичного потоку та інфраструктури міст.
Що стосується UGC, то загалом ми свою роль мосту між бізнесом та державою зберегли, досі є найбільшою асоціацією за кількістю учасників та за відсотковим показником, який вони мають на ринку – це приблизно 80%.
Ключові питання, якими ми займалися, — це відновлення комунікації між державою та бізнесом з різних проблемних питань, наприклад, як справлятися та інформувати регулятор щодо форс мажорів, бо в законі багатьох таких технічних речей, що виникли під час війни, немає.
Я хочу віддати належне Комісії, яка жодного дня не переставала працювати, і завжди була на зв’язку. Вважаю, що критичнішого моменту, ніж війна для перевірки справжніх бажань і справжньої особи, не існує. І в цей критичний момент обидві сторони довели, що реформа має відбутися.
У воєнний період ми зменшили членські внески, оскільки зменшився потік гравців. Ми мали гарячу лінію підтримки для людей з гральною залежністю, але, на жаль, нам довелося її закрити. Однак після війни ми впевнені, що зможемо її відновити, тому що ми розуміємо відповідальність та важливість такої програми. Це вже стала міжнародна практика, а також зобов’язання, які прописані в законі.
Але у нас збереглася програма юридичної безкоштовної допомоги для людей, які вважають, що вони можуть мати проблеми із залежністю від азартних ігор. І ще у нас з’явилася друга гаряча лінія боротьби з нелегальною рекламою.
Останнім часом також багато всього сталося і з самим КРАІЛ. Хотілося б почути вашу думку щодо цього.
Згідно із законом України, регулятором є Комісія з азартних ігор та лотереїв, її статус ніяк не змінюється. Журналісти просто трохи перекрутили інформацію, замість об’єктивної інформації було розкручено системну атаку проти легального ринку.
Щодо змін, то згідно із законом, при КРАІЛ існувала експертна рада. Наш закон заснований на найкращих міжнародних практиках і якщо подивитися на інші країни, то вони також мають подібні поради, які мають дорадчу функцію, тобто рішення цього підрозділу мають рекомендаційний характер. Через таку раду комісія спілкується із експертами, представниками ринку – з усією індустрією.
З серпня минулого року ця рада не збиралася, не генерувала жодних рішень. Тому я розумію рішення регулятора – рада не давала результатів, тому її розпустили. Нічого надприродного у цьому немає. Враховуючи, що це норма закону, впевнений, що буде другий набір, куди увійдуть люди, які зможуть виконувати положення щодо функціонування цього органу.
А ЗМІ мали свій інтерес, які мають замовника, який організовано атакував Комісію та Бориса Баума. Вони написали, що нібито через ситуацію з 1xBet КРАЇЛ вигнав Баума і після дорадчий орган перестав існувати.
Ми бачимо, що індустрія розвивається. Після війни, впевнений, Україна стане дуже привабливим місцем для інвесторів. На що вони мають звернути увагу та що враховувати, якщо захочуть вийти на український ринок?
Ключове питання, яке було і до війни, і залишиться після цього – це податки. Ухвалення законопроекту 2713Д стане зеленим світлом для інвесторів, які цікавляться українським ринком. З точки зору створення бізнес-плану для консалтингових компаній або будь-якого інвестора – податки є ключовим моментом.
Ми докладаємо багато зусиль, щоб повернути 2713Д до порядку денного Верховної Ради, бо комунікація з багатьма топовими світовими брендами, наприклад онлайн-брендами, яких війна не лякає, всі чудово розуміють, що держава Україна нікуди не зникне, вона розвиватиметься. Ми – технологічна країна, у нас багато талантів, імідж України зріс у рази.
Є ще другий чинник спілкування з великими компаніями, тими, що припинили роботу у Росії. Тепер вони запитують, куди перебазуватися, щоб продовжити роботу в регіоні. Білорусь також стала токсичною юрисдикцією за рахунок того, що вони є співагресорами у цій війні. Тому для України відкрилося вікно можливостей щодо інвестицій у гемблінг-індустрію.
На вашу думку, як має бути змінено регулювання галузі найближчим часом?
Балансувати завжди можна завдяки діалогу. Є в Україні механізм громадських слухань, зустрічей держави із ринком. Тому проблем із донесенням позицій щодо нормативно-правових актів у нас немає. Десь наша думка враховується, десь ні, але загалом із діалогом немає проблем.
Проблема лише в тому, що законодавство те, що треба, не ухвалюється. Законодавство – це парламент. Парламент та гральний бізнес у будь-якій країні – це спекуляції, медійні атаки, бажання пропхати свої ідеї, які не завжди обговорюються з ринком, тобто загроза політиканства.
Інший бік питання – це правоохоронні органи. Якщо ти хочеш розвивати будь-який ринок, то йому треба допомагати. Допомога полягає не тільки в регулюванні, а й у боротьбі із чорним ринком. Ось із цим питанням, особливо у воєнний період, у нас великі проблеми.
По-перше, нелегальні сайти, які раніше працювали на Росію, тепер намагаються налагодити цю справу у нас. Друга проблема полягає в тому, що сама наземка почала зростати. Нелегальні точки відновили роботу та навіть посилили її ще з середини березня. Після 2019 року вони поводилися тихо, зняли всі вивіски та вели комунікацію лише з обмеженою групою своїх постійних клієнтів. Зараз же вивіски, акції… під час війни вони вирішили паразитувати ще більше.
Ми вже передали до правоохоронних органів список із 4 020 нелегальних закладів, але поки що без результатів. Без правоохоронних органів ми з цим упоратися не можемо.
Україна – технологічна країна, багато компаній, як мінімум, мали там частину своїх операцій. Яка зараз ситуація та який вплив на них мала війна?
Війна загалом посилила роль IT-індустрії, у кулуарах влади, коли йдеться про те, яка має бути модель економіки після закінчення війни, то в IT бачать одного з основних драйверів інновацій та інвестицій. Тому природним чином, технологічний напрямок в Україні лише посилюватиметься.
Зараз я бачу, що йде масова тенденція створення та використання IT-потенціалу за напрямом В2В, дуже багато наших членів намагаються посилитись за цим напрямком і розширити свій бізнес, тому що зараз багато компаній працюють за декількома напрямками.
Тому, вважаю, найближчим часом вони почнуть відкривати відповідні офіси та почнуть на глобальному рівні продавати послуги та заходити на нові ринки. Думаю, що Азія та Латинська Америка стануть пріоритетними напрямками, але, звичайно, не варто забувати і про країни Європи, а також Африканський континент.