Війна, що продовжується, потребує все більше ресурсів, зокрема – коштів, які надавав та надає державі український бізнес, що працює легально. І будь-яка спроба погіршити умови ведення господарської діяльності через впровадження неадекватних нормативно-правових актів лише знижує обороноздатність держави.
Наразі через ініціативи окремих урядовців та позиції Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вітчизняна економіка ризикує втратити цілу господарську сферу – легальний ринок азартних ігор, розвиток якої розпочався в 2020 році, після ухваленого Верховною Радою президентського законопроєкту «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Саме цим законом визначаються правові засади державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні та правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор. З моменту ухвалення цього закону ринок азартних ігор вийшов із тіні, в яку його було занурено в 2009 році через законодавчу ж заборону легальної роботи. Впродовж 2009-2020 років держава втратила десятки мільярдів гривень податкових та інших надходжень до бюджетів усіх рівнів, а скільки економіка недоотримала іноземних інвестицій в індустрію розваг – взагалі неможливо обрахувати.
І ось зараз, на початку лютого цього року, парламентський Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики підтримав ініційований Міністерством цифрової трансформації та внесений до ВРУ урядовий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей», яким пропонується ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей та автоматизувати видачу гральних ліцензій. Тобто фактично прибрати державне регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні.
Ця ініціатива вже спричинювати збитки Україні через відмову інвесторів з Об’єднаних Арабських Еміратів вкластися у купівлю готелів «Козацький» та «Україна» і у створення ще в одному новому п’ятизірковому готелі казино. Ця угода мала стати однією з найбільших на європейському ринку розваг за останню чверть сторіччя, але перспектива ліквідації державного регулювання гемблінгу відвернула інвестора від вкладання мільярдів у вітчизняну економіку. Ось так, через кулуарні домовленості, інтриги та корупцію, блокується процес інвестування в Україну.
Чому йдеться про «кулуарні домовленості, інтриги та корупцію»? Тому що важко повірити в необізнаність парламентарів та урядовців, зокрема голови комітету Гетманцева та очільника Мінцифри Федорова, що ліквідація державної регуляції у сфері гемблінгу та зупинення діяльності відповідного регулятора – Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей – призведе до наступних негативних наслідків.
- Зростання обсягів шахрайства та нелегального гемблінгу: без державного контролю та регулювання збільшиться кількість нелегальних гральних закладів та онлайн-платформ, що може призвести до зростання шахрайства та обману гравців.
- Збільшення ризику залучення неповнолітніх до азартних ігор: без контролю держави знову, як це було 2009-2020 рр., виникне проблема залучення неповнолітніх до гемблінгу, що може мати серйозні наслідки для їхнього здоров’я та розвитку.
- Втрата доходів для державного бюджету: гемблінг є джерелом значних доходів для державного бюджету через податки та ліцензійні внески. Ліквідація регуляції може призвести до втрати цих доходів, що може вплинути на фінансову стабільність країни та призвести до зниження безпекової спроможності.
- Зростання кількості проблем, пов’язаних із ігровою залежністю: відсутність регуляції призведе до збільшення проблем з лудоманією серед населення, оскільки доступ до гральних послуг стане фактично безперешкодним.
Ці та інші можливі наслідки ліквідація державної регуляції у сфері гемблінгу настільки очевидні, що їх ігнорування неможливо пояснити нічим іншим, ніж кулуарними домовленостями, інтригами та корупцією. Саме вони призводять до серйозних негативних наслідків для суспільства та економіки країни.
