Якщо новий міністр у справах регіонального розвитку виявить до Риги більший інтерес, ніж той, що йде, і схвалить нинішній «зупинений» план територіального розвитку міста, доведеться закрити майже всі гральні зали столиці. Про це повідомляє LSM.lv.

Це означає, що половина грального бізнесу піде з Латвії, а країна втратить понад сто мільйонів євро у вигляді податків. У той же час це не означає, що азартні рижани та гості міста не перейдуть в інтернет-середовище, де більша частина цієї діяльності, як і раніше, нелегальна.

У Латвії не дуже добре справи з регулюванням грального бізнесу. Висновок можна зробити з того, що існує безліч нормативних актів, присвячених цьому сектору, але навряд чи це поле можна назвати організованим. Особливо, коли йдеться про регулювання грального бізнесу та постійні баталії за інтереси мешканців у спробах закрити гральні зали з одного боку та тяготінням бізнесменів й азартних гравців до наземних ігрових залів, з іншого боку.

Нещодавно повідомлялося про подальші нормативні покращення. У повторно прийнятому Сеймом Законі про самоврядування була підтримана пропозиція депутата від Союзу зелених та фермерів Віктора Валайніса щодо розширення права самоврядувань вирішувати, дозволяти чи забороняти азартні ігри.

Таким чином, можна було б зменшити суперечки про застосування різних правових норм, внаслідок чого наглядове міністерство скасовує рішення Думи про заборону гральних залів.

Однак сама гральна індустрія збентежена від цих поправок до закону. За словами Арніса Верземнієкса, глави Латвійської асоціації грального бізнесу та представника «зелених селян» ця норма нічого не змінює стосовно чинного регулювання. Саме тому Союз самоврядувань не підтримав цю норму в комісії – тому, що така норма вже в законі про азартні ігри та лотереї.

У той час як депутати Сейму приймають декларативні зміни без практичного сенсу, наступний міністр у справах місцевого самоврядування може мати дуже відчутний вплив, якщо він, на відміну від представника “Розвитку Латвії”, що йде з посади, ухвалить територіальний план Риги. Цей план фактично забороняє гральні зали у Ризі, дозволяючи їх лише в ексклюзивних готелях, яких у Ризі небагато.

Якими були б наслідки, якби Ризький план набув чинності? Про це Latvijas Radio запитало начальника Інспекції з нагляду за лотереями та азартними іграми Сігне Бірне.

«Знаєте, мені не дуже хотілося б коментувати це рішення Ризької думи та питання територіального планування. Якщо таке рішення буде ухвалено, то, звісно, ​​справжні, легальні гральні зали будуть закриті. І обов’язково будуть судові розгляди. Я бачив приклади і з інших країн, у тому числі і для країн, де надмірні, абсолютно непродумані, можливо, неконструктивні рішення призводять до того, що місце не залишається порожнім, і неважливо, хто хоче отримати ці послуги, завжди знайдеться той, хто готовий запропонувати їх.

У такому разі, звісно, ​​і моніторинг, і будь-яке регулювання та обмеження набагато складніші та потребують більше ресурсів», — сказав Бірне.

Нині близько половини всього ігрового бізнесу зосереджено Ризі.

Представник галузі Арніс Верземніекс погодився з тим, що Ризький план передбачає майже повне викорінення існування гральних залів у Ризі. Але його спантеличує бажання столиці дозволити гральні зали у чотирьох- та п’ятизіркових готелях.

Гральний бізнес у Латвії організований 19 бізнесменами, у ньому працює понад 2700 осіб, а за дев’ять місяців цього року оборот бізнесу становив майже 200 мільйонів євро. З них майже 28 мільйонів євро було сплачено у вигляді податків на азартні ігри та понад 30 мільйонів у вигляді інших податків, у тому числі два мільйони євро пішли у гаманці місцевих органів влади.