Економіка країни має розвиватися, оскільки лише розвиток власної економіки дозволить нашій державі витримати всі складнощі воєнного часу й перемогти. Над цим завданням повинні працювати як представники бізнесу, так і парламентарі та чиновники. Лише поєднання зусиль влади та підприємців гарантує успішність його виконання.
Верховна Рада ухвалила Закон України про Державний бюджет на 2023 рік і у такий спосіб поставила орієнтир макроекономічних показників, на які буде розраховувати у своїй роботі уряд і на які має спиратися бізнес.
Це одночасно і фінансовий дороговказ, і мета роботи для всіх галузей економіки. Відповідно, вже орієнтуючись на нього, приватні підприємці та державні інституції мають координувати свою діяльність задля досягнення максимальних результатів.
Така робота в умовах війни потребує корекції чинних норм і правил, зокрема через необхідність підвищення безпеки держави. На жаль, ворог діє проти нас не лише на фронті, а й інших царинах – масмедійному просторі, фінансовій сфері тощо. Можливості подібного впливу йому надає процес глобалізації, який має безліч позитивних моментів, але водночас робить внутрішні комунікативні канали держави більш уразливими для зовнішнього впливу.
Для запобігання його негативним проявам держава й вживає певних заходів. Наприклад, вдається до запровадження більш жорстких правил ведення фінансового моніторингу. Саме через це з’явився проєкт положення Мінфіну «Про критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
Проте запровадження нових безпекових заходів не має руйнувати бізнес, який працює, зберігає робочі місця, сплачує податки та допомагає Збройним силам України, силам Територіальної оборони та тимчасово переміщеним особам. А саме такий ризик (припинення діяльності взагалі) створює ухвалення цього нормативного акту для легального українського гемблінгу.
Ініціатива чиновників, попри свою важливість і раціональність, містить низку вимог, які практично неможливо виконати, і тому перед легальними організаторами ринку азартних ігор постане питання про припинення діяльності.
Наприклад, для виконання нових вимог фінмоніторингу гральні заклади повинні будуть застосовувати до всіх своїх клієнтів такі ж правила перевірки фізичної особи, які банки застосовують до потенційних позичальників, починаючи від збору персональних даних і закінчуючи інформацією про родинні зв’язки з політиками та іншими публічними персонами! Зрозуміло, що це лише відлякуватиме гравців та сприятиме розвитку нелегального ринку азартних ігор.
Запровадження будь-яких нових регуляторних інновацій має насамперед узгоджуватися з національним регулятором – КРАІЛ, а також бізнес-спільнотою. Окрім того, запобіжні заходи повинні бути максимально чіткими та логічно обґрунтованими.
Наразі, щоб не зашкодити роботі легального гемблінгу і водночас запобігти ризикам легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму, до чинного проєкту положення слід внести наступні зміни:
1) видалити ті пункти, які не властиві діяльності організаторів азартних ігор;
2) викласти в окремому розділі критерії тільки для організаторів азартних ігор;
3) застосовувати ризик-орієнтовний підхід тільки у разі досягнення відповідної порогової суми фінансової операції (а не для будь-якої транзакції).
Водночас передувати запровадженню більш жорстких норм фінансового моніторингу має початок роботи Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) – спеціалізованого програмно-апаратного комплексу, призначеного (згідно з законодавчими нормами) для:
- забезпечення моніторингу господарської діяльності організаторів азартних ігор;
- забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам;
- отримання або передачі інформації в режимі реального часу від відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв’язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), виплати та інших операцій, пов’язаних з організацією та проведенням азартних ігор;
- забезпечення захисту інформації від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації, копіювання тощо від несанкціонованого доступу через мережу Інтернет;
- забезпечення принципів відповідальної гри.
Попри те, що війна дещо відтермінувала запровадження ДСОМ, для подальшого розвитку гральної індустрії в Україні впровадження такої системи в кожному гральному закладі та на кожному сайті ліцензованих організаторів азартних ігор відразу вирішить низку завдань, таких як:
- можливість швидкого та прозорого обліку доходів і витрат;
- ідентифікація хворих на лудоманію;
- організація фінансової звітності;
- створення всіх потрібних умов для остаточного облаштування системи оподаткування грального бізнесу в Україні.
Запровадження ДСОМ – це черговий крок у бік цивілізованого ринку гемблінгу і демонстрація західним інвесторам налаштованості вітчизняного ринку на стабільну і довготривалу співпрацю з міжнародними компаніями.
