Лютий 2026 року став гарячим сезоном для грального ринку України. Публічне протистояння між Данилом Гетманцевим та оператором «УНЛ» винесло на поверхню питання про прозорість державних конкурсів та юридичні колізії воєнного часу.

Конфлікт розгорівся після того, як голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оприлюднив різку заяву щодо видачі ліцензій операторам лотерей. Його звинувачення стосувалися не лише приватних компаній, а й державних управлінців, що курирують галузь.

Народний депутат назвав процес видачі ліцензій «успішною реалізацією проєкту по роздачі ліцензій діючим операторам-монополістам». Головні претензії Гетманцева до регулятора «ПлейСіті» та компанії «УНЛ» можна звести до трьох пунктів:

1. Процедурні порушення: Відсутність іноземних гравців на конкурсі та його нібито формальний характер.
2. Невідповідність вимогам: Твердження про те, що «УНЛ» не має лотерейних пунктів у містах із населенням понад 5 тисяч осіб (зокрема у м. Калинівка та смт Піщанка), що є обов’язковою умовою допуску.
3. Окуповані території: Найбільш резонансне звинувачення стосувалося наявності в документах компанії діючих терміналів у Маріуполі, Мелітополі та Новій Каховці.

Гетманцев резюмував свою заяву закликом до Генерального прокурора припинити діяльність групи осіб, яку він прямо назвав «ОЗГ».

Українська Національна Лотерея оперативно відреагувала на звинувачення, назвавши їх «припущеннями» та надавши власні роз’яснення. Представники компанії наполягають на законності отриманої ліцензії та достовірності поданих даних.

Аргументи компанії щодо пунктів розповсюдження:

• Вінниччина: В «УНЛ» підкреслюють, що пункти у м. Калинівка та смт Піщанка існують і були зазначені у заяві. Компанія нагадує, що мережа є динамічною і, згідно з Ліцензійними умовами, оновлюється щомісяця.
• Питання окупації: Оператор категорично заперечує діяльність на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Наявність Маріуполя чи Мелітополя у списках пояснюють тим, що до повномасштабного вторгнення мережа була всеукраїнською. Майно залишилося на ТОТ і перебуває на обліку підприємства згідно із законом, хоча фактична діяльність там не ведеться.
• «Надлишкова інформація»: Компанія визнала, що частина недіючих пунктів була включена до пакету документів помилково. Проте юристи «УНЛ» наголошують: «подання надлишкової інформації не є поданням недостовірної інформації».

Конкурс проводився відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №1508 від листопада 2025 року. Згідно з нею, оператори зобов’язані мати пункти у великих населених пунктах, окрім територій, де ведуться бойові дії або які є окупованими. Саме трактування цієї норми та точність списків, поданих до агенції «ПлейСіті», стали «яблуком розбрату».

Поки Данило Гетманцев апелює до правоохоронних органів, ринок очікує на реакцію Генеральної прокуратури та державного регулятора. Цей кейс демонструє складність адміністрування бізнесу з розгалуженою мережею в умовах війни, де межа між «технічною помилкою у звітності» та «співпрацею з ворогом» стає предметом політичних дискусій.

Для інвесторів та міжнародних партнерів цей прецедент є сигналом: реформа грального бізнесу в Україні все ще перебуває у стадії турбулентності, а прозорість конкурсних процедур залишається під пильним наглядом профільних комітетів.