Голова фінансового комітету ВР Данило Гетьманцев вважає, що гральний бізнес заборгував державі мільярди гривень. Борг виник через несплачені 2022 року податки. Податкові платежі компаній минулого року становили близько 500 млн грн.
Зміни у податковій політиці держави та проведена на початку весни кампанія з очищення грального ринку дали результат. Оператори вже перерахували до держбюджету приблизно 3 млрд грн. Гроші продовжують надходити, але Гетьманцев вважає, що питання знижених податкових платежів не закрите. Депутати мають намір змусити бізнес заплатити гроші за минулий рік.
За словами голови фінансового комітету, після скасування пільгових ставок та викриття схем щодо ухилення від сплати податків бізнес почав працювати чесно, «по білому». Сума платежів за перше півріччя становила 2,94 млрд грн. Це у 14 разів більше, ніж бюджет отримав за аналогічний період минулого року. Компанії, які очолюють рейтинг ігрових казино, виконують свої фінансові зобов’язання. Вони мають постійну клієнтську аудиторію, яка поступово збільшується, і сертифіковане ігрове обладнання. Перевірки стали свого роду стимулом сплачувати всі податки, але оператори, та й багато експертів, нарікають, що ставки надто високі. Через великі платежі, заявляють представники легального бізнесу, вони програють конкуренцію тіньовому сектору, який не платить до держбюджету жодної копійки. Поліпшення ситуації заважає також недосконала законодавча база та високі інвестиційні ризики.
Очікується, що від легально працюючих операторів з урахуванням податків та плати за ліцензії бюджет отримає цього року близько 7 млрд грн. Прогнози цілком реальні, оскільки робота КРАЇЛ розблокована та регулятор відновив видачу ліцензій. Є надія, що депутати все ж таки ухвалять податковий законопроект, а КРАЇЛ оптимізує фінансовий контроль онлайн-казино.
Ситуація зі стягненням податків ускладнюється тим, що незрозуміло, на якій законній підставі розраховуватимуться несплачені суми та стягуватимуться торішні борги.
Проблема також у тому, що деякі суб’єкти грального бізнесу вже пішли з ринку. Одні перестали працювати за власним бажанням, у зв’язку з обставинами, що змінилися в країні, інші — через накладені санкції і анулювання ліцензій, що послідувало за ними. Але з цими компаніями, на думку Гетьманцева, належить працювати правоохоронним органам.
Також голова парламентського комітету в одному зі своїх інтерв’ю пресі повідомив, що має намір ініціювати зміни до закону про азартні ігри. Зокрема, планується запровадити норму, згідно з якою податковий борг компанії вважатиметься підставою для припинення дії ліцензії.
