Якщо Верховна Рада піде шляхом переформатування системи контролю ринку гральної індустрії в Україні, з упевненістю можна заявити, що інвестицій у цю галузь ще довго не буде. Інвестиції, як і гроші, люблять не тільки тишу, а й стабільність. Стабільність економіки, прозорість законодавчої бази, адекватність пропонованих змін.
Суть у тому, що у податковому комітеті Верховної Ради дали зелене світло ініціативам уряду ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) з метою автоматизації видачі ліцензії у сфері азартних ігор. Принаймні цього слід очікувати у разі розгляду законопроєкту № 9256 «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей».
Ініціатива нібито блага – автоматизувати систему видачі ліцензій, запровадити Державну систему онлайн-моніторингу, але, як завжди, диявол криється в деталях. І питання навіть не в тому, що головне завдання цього закону, як мені бачиться, полягає в можливості провести переділ контролю над ринком грального бізнесу в Україні. А у тому, у чиїх інтересах це робиться? Можна лише натякати та здогадуватись. Точно можна сказати зараз одне – весь цей струс нормативної бази не призведе ні до чого хорошого.
Про непросте ставлення голови Комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Данила Гетманцева до діяльності КРАІЛ відомо давно. Принаймні, зважаючи на кількість законодавчих ініціатив, у яких фігурує КРАІЛ, можна зробити такий висновок. Але це не головне. Головне сьогодні бачиться в тому, що, позбавляючи український гемблінг стабільних умов для розвитку, «розгойдуючи» законодавчу базу різними нововведеннями, привабливість гральної галузі в очах іноземних інвесторів прямує до нуля.
За інсайдерською інформацією, публічне обговорення законодавчих змін, наїзд на КРАІЛ, перевірки ліцензіатів, що почастішали, відбили бажання у закордонних інвесторів із ОАЕ вкладати мільярди в придбання готелів «Козацький» та «Україна» у центрі Києва. Не виключено, що в цих готелях могли б з’явитися казино та гральні зали, гідні найкращих світових парків гральних розваг. Але не сталося. І очевидно, що питанням впливу на надходження інвестицій в Україну є не війна проти росії, а надмірна активність законодавців, які бентежать стабільність гемблінгу.
І цей випадок із готелями просто на поверхні. Ніхто не знає, до яких наслідків уже призвела подібна «рукотворна» турбулентність у такому чутливому бізнесі як гемблінг.
З іншого боку, слід пам’ятати, що гемблінг – одна з небагатьох галузей української економіки, яка стабільно показує позитивні показники наповнення бюджету у воєнний період. Думаю, що цю стабільність процесу складно повторити іншим сегментам економіки не лише у воєнний, а й навіть у мирний час.
Адже стійкість, прозорість і стабільність правил гри у гемблінгу знадобиться Україні й у післявоєнний час, коли потрібні будуть доходи до бюджету на відновлення країни! Але сьогоднішня динаміка роботи Верховної Ради щодо змін у сфері гемблінгу, зокрема комітету, який очолює Данило Гетманцев, говорить про те, що на цю галузь чекає якщо не шторм, то далеко не попутний вітер.
Сьогодні головне питання в тому, щоб потрясіння, закладені в законопроєкт №9256, не відбили бажання у бізнесу вкладатися в гемблінг взагалі. Все ж, одна річ, коли йдеться про розвиток інфраструктури бізнесу в мирний час, інша – коли законодавче поле перекроюється у воєнний період. Саме тоді, коли бізнесу потрібно дати найбільші можливості для розвитку. Принаймні так здається і має бути для країни з демократичними принципами розвитку.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
