Вікторія Закревська: ДСОМ – шанс на прозорий ринок азартних ігор чи тест для законодавців?

20/10/2025

Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ) — один із найочікуваніших інструментів реформи грального ринку. У вересні Державне агентство ПлейСіті оголосило про підписання договору з ТОВ «Комп’ютерні інформаційні технології» — компанією, що перемогла у відкритому тендері на створення системи. Уже в грудні планується запуск першої черги, а повний функціонал має запрацювати до жовтня 2026 року.

Це не просто технологічний проєкт. Це — ключ до довіри між державою, бізнесом і гравцями. Якщо система запрацює, Україна Україна отримає реальний механізм мониіторнгу ринку.

Що змінить запуск ДСОМ

По-перше, моніторинг дозволить нарешті побачити реальні обсяги ринку та закінчити всі маніпуляції навколо цього питання.

По-друге, система має потенціал стати ефективним інструментом захисту гравців. Вона дозволить регулятору в режимі реального часу відстежувати взаємодію між організатором та користувачем, виявляти порушення принципів відповідальної гри та швидше реагувати на них.

Технічна система без правових основ не спрацює

Однак не варто переоцінювати технологію. ДСОМ — це лише інструмент, а не панацея. Без внесення змін до Податкового кодексу її ефективність буде обмеженою.

Сьогодні в законодавстві зберігаються розбіжності у визначенні базових понять — таких як «виграш» чи «валовий ігровий дохід (GGR)».

Без уніфікації до міжнародних стандартів навіть найсучасніша система не зможе забезпечити прозору звітність. Більше того, ризик ускладнення роботи легальних організаторів цілком реальний.

Регулятор показує правильний сигнал

Попри ці виклики, сам факт, що новий регулятор узявся за реалізацію складного проєкту, — позитивний сигнал. Це свідчить про розуміння, що стабільний ринок можливий лише за умов передбачуваних правил гри для всіх учасників.

Якщо держава зможе паралельно вдосконалити законодавчу базу — насамперед податкову, — то вже за кілька років ринок азартних ігор в Україні може перетворитися з джерела конфліктів на приклад відповідального регулювання.

Вікторія Закревська, спеціально для “Українських Новин”