Останні звіти показують, що легалізація грального бізнесу в Україні допомагає щомісяця поповнювати бюджет країни. І з кожним роком сума податків збільшується, незважаючи на відхід деяких великих компаній.

Так, наприклад, у травні 2024 року до державного бюджету від легальних компаній-організаторів ринку азартних ігор надійшло 1,8 мільярда гривень. Це у 2,1 рази більше, ніж у травні минулого року. Більша частина з цієї суми – це податок на прибуток (73,8%). Ще 25,1% – податок на доходи фізичних осіб. Інше – ліцензійні платежі. За п’ять повних місяців 2024 року бюджет України було поповнено податками від грального бізнесу на 7,3 мільярда гривень. Сума у 3,1 рази більша, ніж за цей самий період 2023 року.

Про що це говорить? Насамперед про те, що легальний гемблінг й далі працює та підсилює спроможність держави під час війни. Відповідно, і держава зі свого боку має забезпечувати такі умови для господарювання бізнесу, щоб податкові надходження зростали внаслідок розвитку, а не збільшення податкового тягаря. Це раціональний і найбільш логічний шлях.

Але реальність вносить свої корективи, і вони, на жаль, не на користь ані бізнесу, ані державі. Скоріш на шкоду. Так, наприклад, після введення в дію рішення РНБО «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет» Указом Президента України №234/2024, де передбачені деякі обмеження щодо реклами азартних ігор та посилення вже наявних законодавчих заборон, парламент ухвалює в першому читанні законопроєкт № 9256-д, нормами якого пропонується повністю(!) заборонити рекламу азартних ігор у будь-яких медіа!

А уряд, про всяк випадок, ухвалив після цього такі зміни до Постанови від 17 травня 2024 року № 566 «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет», які передбачають заборону в Україні будь-якої реклами азартних ігор та букмекерських контор до ухвалення законопроєкту № 9256-д!

Відповідно, замість регуляторного впливу з метою покращення ситуації на легальному ринку, вітчизняний гемблінг отримав повну заборону рекламної діяльності. Як наслідок – робота легальних організаторів ринку буде суттєво ускладнена, а нелегали – отримають додаткові можливості для залучення гравців на свої гральні майданчики. Втрат зазнає не лише легальний бізнес, а й державний і місцевий бюджети.

Водночас жодної заборони на рекламування послуг лотерей немає. Тобто лотерейники отримали чудову конкурентну перевагу і… можливість спокійно рекламувати імітацію інших видів гральної діяльності, як це було під час законодавчої заборони гемблінгу в Україні в період 2009-2020 років. Минуле – повертається?

Якщо так, то незабаром можуть повернутися й інші негаразди того часу: гральні автомати на кожному кроці, залучення до гри школярів, казино та букмекери під «дахом» та вивісками лотерей тощо. І майже нуль надходжень як до державного, так і до місцевих бюджетів.

І з кожною новою тотальною забороною на той чи інший вид господарської діяльності для легального бізнесу чорний ринок буде дедалі квітнути. Тож варто нагадати абеткову істину: лише легальний бізнес сприяє спроможності держави, а нелегальний – собі та корупціонерам.

Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань