Порівняно з традиційними секторами економіки, IT-бізнес завжди був не тільки більш інноваційним, але й більш гнучким. IT-компанії виробляють інтелектуальний продукт, для якого насамперед потрібен людський капітал, а не складні логістичні ланцюги постачання сировини, величезні заводи чи склади. Саме тому IT-бізнес здатний дуже швидко адаптуватись до кардинальних змін. І війна росії проти України вчергове це підтвердила.
Всім чудово відомо, що український сектор IT є одним із найбільш динамічних у світі, а українські IT-фахівці через високий рівень кваліфікації та креативності користуються величезним попитом за кордоном. Всі свої сильні сторони та неймовірну адаптивність українські IT-компанії чітко продемонстрували під час пандемії COVID-19. Війна ж дала зрозуміти, що рівень їхньої гнучкості просто феноменальний.
За перший квартал 2022 року IT-бізнес приніс майже $2 млрд експортних доходів, тоді як за цей же період 2021 року вони становили лише $1,44 млрд. Із початком повномасштабного вторгнення більшість IT-компаній продовжили роботу, перевівши працівників на віддалений формат. Водночас приблизно 50% компаній допомогли переміститись працівникам у більш безпечні регіони країни або взагалі вивезли команди за кордон. Уже в квітні 84% українських IT-спеціалістів повністю поновили роботу, 7% зробили це частково і лише 6% були без роботи.
Усі ці показники говорять про те, що український IT-бізнес зміг максимально швидко адаптуватись до реалій війни та продовжити роботу, зберігаючи робочі місця та приносячи мільярдні доходи українському бюджету. Онлайн-сегмент гемблінгу – не став винятком, адже порівняно з наземним сектором він зміг набагато швидше адаптуватись та відновити роботу.
Продемонструвавши високий рівень стійкості перед надскладними кризовими викликами, український сегмент IT став ще більш привабливим для іноземних інвесторів, зокрема й у сфері гемблінгових онлайн-проєктів.
Цьому також сприяло максимальне підвищення токсичності російського IT-сектору. За різними даними, його вже покинуло від 50 до 70 тисяч IT-спеціалістів, а після початку мобілізації вони виїжджають ще активніше. Окрім відтоку кадрів із IT, війна спричинила припинення інвестицій у сектор. Жодний адекватний іноземний інвестор сьогодні не захоче вкладати гроші в російський IT, розуміючи безперспективність ринку та те, що податки з цих інвестицій підуть на вбивство цивільного населення в Україні.
Ці фактори підвищують бізнес-активність та допомагають залучати інвестиції українським проєктам навіть в умовах війни. Протягом вересня-жовтня 2022 року до мене звертались представники європейських компаній із запитами щодо державного регулювання азартних ігор. Традиційно потенційні інвестори питали про законопроєкт 2713-д, а також дуже цікавились, коли все ж запустять Державну систему онлайн-моніторингу (ДСОМ).
Оскільки західні інвестори звикли до зрозумілих та прозорих правил гри, для них ухвалення спеціалізованого податкового законодавства та наявність ефективної системи онлайн-моніторингу в сфері азартних ігор є одним із ключових факторів під час прийняття інвестиційних рішень.
З огляду на те, що онлайн-сегмент гемблінгу дуже чітко продемонстрував свою спроможність працювати навіть за найбільш несприятливих умов, держава має якнайшвидше ухвалити законопроєкт 2713-д та запровадити ДСОМ. Адже зволікаючи з цим, ми втрачаємо потенційних іноземних інвесторів, які готові заходити на наш ринок та купувати ліцензії, незважаючи на всі виклики війни. Разом із ними ми втрачаємо й такі вкрай потрібні доходи до державного бюджету як податки та ліцензійні платежі, які можна було б спрямувати на підтримку суспільства та армії.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
