З огляду на нові ініціативи щодо регулювання ринку азартних ігор складається чітке враження, що хтось вирішив покінчити з його легальним сегментом. Замість того, аби боротись із реальним джерелом проблем, яким насамперед є лотерейники та інші нелегали, деякі законодавці наполегливо ведуть боротьбу з тією частиною організаторів гемблінгу, яка приносить користь державному бюджету. До того ж цей тиск є комплексним і охоплює не тільки питання оподаткування чи сплати ліцензій, а тепер – і реклами. Але чи є така стратегія ефективною?

У сучасному українському контексті тенденція спрямовувати штрафи та обмеження проти легальних організаторів гемблінгу, на жаль, набуває все більшого розповсюдження. На перший погляд, це здається зручним кроком, адже легко знайти тих, хто офіційно діє в межах закону, та покарати їх. Проте такий підхід може приносити результати тільки за умови відсутності нелегалів. Коли ж покарання несе лише легальний бізнес, а нелегальний залишається недоторканим, це неминуче призводить до занепаду першого, адже він просто перестає справлятись із фінансовим навантаженням.

До того ж треба зважати на те, що реклама нелегальних азартних ігор перевищує рекламу легальних у сотні разів. Саме тому зміни у сфері реклами мають відбуватись на тлі активної боротьби з нелегалами. Адже саме на них припадає майже 80% усього трафіку, і вони не несуть жодної відповідальності перед законом. Однак замість того, щоб спрямовувати зусилля на знищення тіньового бізнесу, автори 9256-д вирішили обмежитись переслідуванням тих, хто працює легально і сплачує податки.

Замість простої заборони реклами азартних ігор потрібно розробити ефективне регуляторне законодавство. З одного боку, це дозволить ліцензованим організаторам вести прозоро. З іншого – створить умови, які суттєво обмежать або навіть унеможливлять рекламу нелегальних онлайн та офлайн–казино.

В основу регуляторного законодавства щодо реклами має бути насамперед покладено жорсткий контроль за діяльністю нелегальних організаторів. Це може включати:

– посилення системи моніторингу рекламного ринку, що дозволить швидко виявляти та блокувати нелегальну рекламу, до того ж система такого моніторингу може бути вибудувана на базі КРАІЛ;
– автоматичне та швидке блокування сайтів нелегальних онлайн-казино та лотерей, які імітують азартні ігри;
– застосування санкцій та штрафів до ЗМІ (включно з альтернативними), які розміщують та розповсюджують таку рекламу;
– співпраця з міжнародними партнерами для виявлення та боротьби з нелегальними онлайн-платформами та їхніми посередниками, які рекламують свою діяльність на території України або сприяють такій рекламі.

Положення 9256-д мають бути фундаментально переглянуті, й до цього процесу мають бути залучені представники легального сектору азартних ігор. Адже переслідування легальних організаторів не вирішить нагальні проблеми з нав’язливою рекламою гемблінгу або лудоманією, а лише поглибить їх. Потрібно змінювати підхід, спрямовуючи зусилля на боротьбу з тіньовим бізнесом та створення ефективного регуляторного законодавства. Лише так можна забезпечити адекватні умови для всіх учасників ринку та захистити інтереси держави і гравців, якщо, звичайно, автори 9256-д зацікавлені саме в цьому, а не у покриванні нелегалів.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»