Легалізація – це завжди лише перший крок для побудови будь-якої системи в державі. Умовно, це дозвіл, який санкціонує початок певного процесу. Однак що робити після того, як цей «дозвіл» отримано? Які наступні кроки? Саме ці питання є найбільш складними. Відповідь на них передбачає системну роботу, спрямовану на те, аби цей «дозвіл» запрацював і всі сторони, яких він стосується, отримали зиск. Саме тому розбудова регуляторної системи, здатної швидко реагувати на зміни в конкретній індустрії, є ключем для того, аби легалізована сфера економіки працювала та приносила користь бізнесу, державі та споживачам.

Період «сухого закону» навчив американських посадовців того, що жорсткі заборони неефективні. Адже коли певна індустрія заборонена, вона нікуди не зникає, а стає нелегальною, йде в «підпілля». Це не тільки означає відсутність податків та інших відрахувань до державного бюджету, а й необхідність витрачати купу ресурсу на боротьбу з нелегальним бізнесом та вирішувати інші проблеми, пов’язані з цим.

Заборона на продаж та споживання алкоголю сприяла появі цілої кримінальної інфраструктури — бутлегерів та злочинних угруповань, що отримували величезну частку прибутків. Ця ситуація тривала понад десятиліття і закінчилася тим, що нелегальний сектор став надто великим і важко контрольованим. У результаті прихильники заборон не отримали очікуваних результатів, натомість загострили проблему злочинності й втрати доходів державою. Відповіддю на це врешті стала поступова легалізація виробництва алкоголю та розбудова відповідних регуляторних і ліцензійних систем.

Однак сам факт легалізації певної індустрії ніколи не означав і не означатиме, що все одразу налагодиться, ринок сформується і всі добровільно будуть дотримуватися правил. Продовжимо з прикладом США – юрисдикції, яка на сьогодні є однією з найбільш розвинутих у плані легальних азартних ігор.

Гемблінг у США легалізовано з 1931 року, і, звичайно, за цей час у країні сформувалася потужна регуляторна система. Однак усе одно залишаються певні сегменти ринку, які завжди «прагнутимуть» до тіньового сектору та перебування поза регуляторним середовищем. Саме тому в США, попри легалізацію та мільярдні надходження від офіційних організаторів гемблінгу, значна частина азартних ігор, особливо онлайн та у сегменті криптоказино, продовжує функціонувати поза регуляцією, позбавляючи бюджет доходів і створюючи нові соціальні виклики.

Для України це чіткий сигнал: легалізація – лише фундамент, а не завершений процес. Якщо держава не забезпечить повну цифрову прозорість, ефективний контроль транзакцій, уніфіковані правила оподаткування та жорстке обмеження нелегальних платформ, частина ринку неминуче знову піде в тінь. У результаті бюджет втратить доходи, легальний бізнес продовжить потерпати від несправедливої конкуренції а гравці матимуть більше ризиків потрапляння в залежність від азартних ігор.

Отже для нас наступні кроки в розбудові цивілізованого та контрольованого ринку азартних ігор – це посилення національного регулятора та розробка чітких правил оподаткування та регуляції, включно з лотереями. Формування такої системи не є посиленням тиску на індустрію, а радше єдиною можливістю зробити її прогнозованою, відповідальною та справді прибутковою для держави.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»