Коли держава стикається з певною проблемою, заборона її джерела здається найпростішим та найочевиднішим рішенням. Однак у кожного рішення є наслідки, і заборона чогось далеко не завжди призводить до бажаних результатів. До того ж з погляду державного управління інколи заборона може створити набагато більше проблем, ніж запровадження ефективних регуляторних механізмів. Тож і остання ініціатива уряду щодо заборони реклами легальних азартних ігор може мати якраз більше негативних наслідків, ніж позитивних. Відчутні ці наслідки будуть не тільки для самих легальних організаторів гемблінгу, але й для медійного ринку та гравців.
21 травня уряд своєю постановою заборонив будь-яку рекламу азартних ігор. Ці зміни, які запровадили повну заборону реклами гемблінгу та букмекерських компаній, будуть чинні до ухвалення так званого закону про боротьбу з ігровою залежністю №9256-д, який наразі перебуває на розгляді Верховної Ради і має низку серйозних недоліків. Фактично, у разі ухвалення, цей закон просто закріпить значні обмеження щодо реклами легальних організаторів азартних ігор, чим створить багато проблем для ліцензіатів та ще більше можливостей для нелегалів.
Заборона реклами азартних ігор подається як один із заходів боротьби з ігровою залежністю. Основним аргументом прихильників нововведення є те, що зникнення реклами легального гемблінгу з усіх медійних майданчиків знизить привабливість цього виду дозвілля, і люди менше гратимуть.
Однак, на жаль, це так не працює. На ділі це просто призведе до того, що легальні організатори втратять доступ до ефективної зовнішньої комунікації, тоді як нелегали почнуть все більше вкладатись в рекламу на сумнівних телеграм-каналах, онлайн-платформах та інших альтернативних медіа. Через це виникне суттєвий інформаційний дисбаланс, за якого нелегальні гемблінгові бренди будуть знайомі майже всім, а от легальні організатори азартних ігор залишатимуться в інформаційній ізоляції. Чи допоможе це боротись з лудоманією, з огляду на те, що якраз нелегали є її основним джерелом? Питання абсолютно риторичне.
До того ж у разі ухвалення 9256-д та заборони реклами для легальних організаторів гемблінгу, легальні ЗМІ втратять суттєву частку своїх доходів. За найбільш консервативними оцінками, втрати медійного ринку становитимуть щонайменше 600-700 мільйонів гривень до кінця року. Телевізійники втратять до 400 мільйонів, радійники – приблизно 100-150 млн, а зовнішня реклама недорахується майже 50 млн. Не обійде заборона й легальні інтернет-медіа, які, за прогнозами, втратять щонайменше 100 млн гривень.
Крім того, варто розуміти, що в більшості випадків реклама азартних ігор – це не просто якісь банери або поодинокі публікації. Ліцензовані гемблінгові компанії часто на довготерміновій основі спонсорують цілі розділи або рубрики, виступають спонсорами спортивних трансляцій, медійно підтримують спортивні команди та заходи. Саме тому заборона реклами легальних азартних ігор стане різким ударом по фінансовій спроможності багатьох ЗМІ, які, якщо бути зовсім відвертим, часто використовують рекламу гемблінгу як відносно легке джерело прибутку, яке дозволяє їм закривати багато операційних питань, включно з зарплатами працівників, фінансуванням інших медійних проєктів тощо.
Отже, поточний результат законодавчих нововведень приблизно такий: сумнівні телеграм-канали та онлайн-медіа (які не сплачують жодних податків) рекламуватимуть гемблінгових нелегалів, тоді як легальні медіа (які сплачують податки) втратять доходи, оскільки легальним організаторам азартних ігор заборонили рекламуватись. Висновки про те, наскільки цей підхід корисний для державного бюджету, розвитку легального бізнесу і для боротьби з поширенням ігрової залежності, ви можете зробити самостійно.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
