Будь-який сектор економіки, що динамічно розвивається, завжди викликає у певної частини політичних еліт нестримне бажання стягнути з нього якомога більше податків. Незбалансоване оподаткування та надмірне регулювання зазвичай призводять до зворотного ефекту – скорочення податкових надходжень, збільшення нелегальної складової бізнесу та занепаду індустрії. Це якраз те, що зараз відбувається з сектором азартних ігор у Грузії.

Колись в Україні Грузію ставили за приклад держави, якій вдалось успішно провести реформу сфери азартних ігор та забезпечити швидке зростання цього сегменту індустрії розваг. І справді, у перші роки після легалізації гемблінгу в Грузії індустрія демонструвала впевнене зростання, високу дохідність та сприяла розвитку суміжних сфер економіки. На грузинському ринку почали з’являтись потужні міжнародні бренди, які приносили в країну мільйони доларів інвестицій, тисячі робочих місць та західні підходи до ведення бізнесу.

На жаль, нещодавно все різко змінилось. Переслідуючи популістичні цілі та відверто нехтуючи інтересами бізнесу, у грудні 2021 року грузинський парламент ухвалив поправки до податкового та регуляторного законодавства, які збільшили регуляторне та фіскальне навантаження на легальний ринок гемблінгу.

Ці нові поправки набрали чинності навесні поточного року, але вже призвели до скорочення доходів організаторів гемблінгу в Грузії на 18%. Через це компанії були вимушені скоротити свої витрати, зокрема, згорнути спонсорські проєкти та ініціативи у сфері соціальної відповідальності, звільнити працівників та закрити цілі напрямки бізнесу. Разом зі скороченням доходів компаній зменшились й відрахування до державного бюджету.

Ще однією негативною тенденцією посилення тиску на легальний гемблінг стало збільшення кількості нелегалів, особливо в онлайн-сегменті. Причина їхньої активізації – суттєве посилення вимог до ідентифікації та верифікації гравців, а також оподаткування виграшів. Унаслідок цього стався неабиякий відтік гравців із легальних онлайн-платформ та залів до нелегальних. І ця тенденція тільки посилюється. Грузинські експерти прогнозують, що якщо ситуація не зміниться, грузинський ринок легального гемблінгу втрачатиме близько 680 млн доларів на рік.

Я так детально зупинився на прикладі Грузії, аби продемонструвати, що податкове та регуляторне законодавство – це основа будь-якого ринку. Як бачимо, одностороннє «закручування гайок» бізнесу з боку грузинського уряду принесло зворотні результати й тепер існування цілої індустрії, а отже і частини доходів для бюджету, стоїть під великим питанням.

Цей приклад наочно демонструє, чому нам в Україні дуже важливо подбати про сприятливе податкове середовище для легальних організаторів азартних ігор. Без ухвалення профільного податкового законопроєкту 2713-д повноцінної легалізації ринку гемблінгу не відбудеться, а отже не буде використано весь той потенціал, який він має з точки зору доходів для державного бюджету.

Говорити про якісь інвестиції від визнаних брендів у цю сферу без наявності чіткого податкового законодавства буде взагалі неможливо. Тому, аби створити сприятливі умови для розвитку ринку та не повторити негативний досвід Грузії, потрібно якнайшвидше ухвалити податковий законопроєкт 2713-д. Саме це дозволить перетворити легальний гемблінг на повноцінну індустрію та підвищити його інвестиційну привабливість.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»