Номінальний власник російського онлайн-казино Pin-UP Ігор Зотько вийшов із СІЗО та перейшов під цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета. Ця новина увірвалася в інформаційний простір майже одразу після рекордної спецконфіскації в бюджет – 2,6 мільярда гривень від Pin-UP, яку реалізувало ДБР. Спецконфіскацію супроводжував вирок директору цього казино Олексію Попенку, який пішов на угоду зі слідством і здав усіх.
Звісно, історія, коли, хай і номінальний власник Зотько – менеджер росіян в Україні – виходить із СІЗО, викликає певні питання. Але зради тут точно немає – і ось чому. Справа в тому, що Ігор Зотько, як і директор казино Попенко, пішов на угоду зі слідством та надав повні й викривальні покази по всій справі.
Деталі мені невідомі, але, найімовірніше, Зотько:
• визнав контроль Pin-UP в Україні з боку росіян – Дмитра Пуніна, Олександра Матяшова (Ріддік) та дружини Пуніна, CEO Pin-UP – Марини Ільїної;
• підтвердив факт збору росіянами персональної інформації військовослужбовців;
• розкрив деталі планування замаху на журналіста Євгена Плінського, який, за наявною інформацією, вигадали Зотько, Пунін, Ріддік та Ільїна;
• надав повну картину корупційної взаємодії Pin-UP з керівництвом КРАІЛ – Іваном Рудим та Євгеном Яхнієм, які за гроші ігнорували російський контроль над Pin-UP та блокували процедуру позбавлення їх ліцензії.
І, вочевидь, це ще не все, адже розблокований телефон Зотька став справжнім путівником українською корупцією – російські гроші знаходили шлях скрізь.
Керівник Головного слідчого управління ДБР Дмитро Мірковець нещодавно повідомив, що лише на підкуп судів та окремих чиновників для уникнення покарання через ухилення Pin-UP від сплати податків передбачався бюджет у 400 тисяч доларів. 70 тисяч доларів – на контрекспертизу, щоб спростувати експертизи ДБР. 150 тисяч доларів – на підкуп інших правоохоронних органів, щоб ті завадили розслідуванню.
Ці цифри добре ілюструють рівень впливу та масштаб тиску з боку Pin-UP. Вони засівали грошима буквально все – і це стосувалося не лише медіа. У таких умовах визнання Ігорем Зотьком своєї провини та підписання угоди зі слідством стали джекпотом для розслідування.
Саме завдяки угодам Зотька і Попенка з ДБР вдалося застосувати до арештованих 2,6 мільярда гривень механізм спецконфіскації БЕЗ МОЖЛИВОСТІ ОСКАРЖЕННЯ ТА СКАСУВАННЯ.
І це сталося дуже швидко – без багаторічних судових процесів, які Pin-UP, без сумніву, намагалися б блокувати. Згадайте історію про 1,8 мільярда гривень від “Роял Пей” російського 1xBet – півтора року судів і ризиків. А тут – кілька тижнів і невідворотність.
З моменту арешту цих коштів і до укладання угод росіяни намагалися понад 50 разів скасувати арешт – шляхом підкупу суддів та публічного тиску на слідство. 50 спроб з безлімітним бюджетом. Протистояти цьому було надзвичайно складно. Але після угод Зотька та Попенка гроші росіян безповоротно пішли до українського бюджету на потреби фронту.
Звісно, в межах цих угод фігуранти також отримали певні «плюшки». Попенко отримав вирок у п’ять років, зі звільненням від відбування покарання строком на три роки. Ігор Зотько – зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета та заборону на спілкування з бенефіціарами Pin-UP.
Але це вже не має суттєвого значення. З його боку – підписане визнання провини, надані важливі покази, є співпраця зі слідством. Його вирок, як і вироки Рудому та Яхнію – лише питання часу. Справа дійсно велика і складна.
Тому ця історія – не про зраду. Це – про професійну та філігранну роботу слідчих ДБР, які замість багаторічного топтання на місці змогли швидко дійти до хоч і проміжного, але надзвичайно вагомого результату.
