Рік тому в Україні відбулася масштабна реформа регулювання азартних ігор: на зміну закритій комісії КРАІЛ прийшло Державне агентство «ПлейСіті». Про перші результати роботи, боротьбу з нелегальними сайтами та плани на детінізацію галузі розповіла заступниця міністра цифрової трансформації України Наталя Денікеєва в інтерв’ю «Українському Радіо».
Реформа регулятора: від конфлікту інтересів до прозорості
Головною причиною створення «ПлейСіті» стала неефективність попередньої моделі. За словами Наталі Денікеєвої, КРАІЛ поєднувала у собі функції і того, хто пише правила, і того, хто контролює їх виконання, що створювало підґрунтя для корупції.
«Ми попередньо розвели ці повноваження, тому політику і правила тепер формує Міністерство цифрової трансформації, а “ПлейСіті” фактично їх реалізує. І саме з цього почались реальні зміни у цьому секторі».
Чиновниця зазначає, що за перші місяці роботи нового органу вдалося видати ліцензій на суму близько 2 млрд грн — ці кошти роками «зависали» через неспроможність попередньої комісії зібрати кворум.
Боротьба з «тінню» та штрафи для блогерів
Одним із пріоритетів Мінцифри стало очищення інтернет-простору від незаконних казино. Статистика вражає: лише за рік було заблоковано понад 3 тисячі нелегальних ресурсів. Особливу увагу приділили рекламі, яка раніше неконтрольовано поширювалася через лідерів думок.
«Коли з’явилися реальні штрафи, а 4,8 млн грн – це реальний штраф за незаконну рекламу, то ентузіазм рекламувати азартні ігри у тих самих блогерів та в телеграм-каналах помітно зменшився».
Денікеєва наголошує: будь-яка реклама азартних ігор на YouTube-каналах, які не зареєстровані як медіа, є незаконною.
Ліміти як запобіжник, а не лікування
Для захисту гравців Мінцифри впровадило обмеження на час гри та суму витрат у легальному сегменті. Проте заступниця міністра закликає не плекати ілюзій щодо цих заходів.
«Не треба сприймати ліміти як панацею для лікування лудоманії одним рішенням. Воно так не працює. Ліміти працюють лише як запобіжник, вони допомагають зупинитися раніше, поки поведінка гравця ще не стала проблемою».
За її словами, головне завдання — знайти баланс, щоб жорсткі обмеження не виштовхнули гравців у нелегальний сектор, де немає жодного захисту.
Економічний ефект: потенціал у 34 мільярди
Легалізація грального бізнесу вже почала приносити плоди. Якщо у перший рік після дозволу азартних ігор бюджет отримав лише 200 млн грн, то торік ця сума зросла у 80 разів.
«Ми порахували, що за минулий рік від цієї сфери державний бюджет отримав понад 17 млрд грн. … Якщо майже 50% цього ринку перебуває в тіні, то ці 17 млрд податкових надходжень за минулий рік ми можемо помножити і отримати вдвічі більше».
Міскодінг та роль Нацбанку
Найбільшою перешкодою для повної детінізації залишається доступ нелегалів до банківської системи через маскування платежів (міскодінг).
«Транзакції проходять під виглядом покупки квітів або онлайн-послуг, або маркетинг, або підписка. Це так званий міскодінг. Тобто формально банк бачить одну категорію операції, а фактично – це ставка в казино».
Денікеєва підкреслює, що зараз склалася парадоксальна ситуація: нелегалам працювати простіше, ніж ліцензованим операторам, яким банки часто відмовляють у проведенні навіть законних виплат виграшів. Створення передбачуваних умов для прозорого бізнесу разом із НБУ є пріоритетом Мінцифри на найближчий час.
Джерело: Наталя Денікеєва для програми «Сьогодні. Вдень», Українське Радіо
