Гральний бізнес легалізований у багатьох розвинених країнах світу – США, Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Бельгії та інших. Лише нещодавно, а саме у 2020 році, й Україна долучилася до клубу легального грального бізнесу.
Жорсткі правила на ринку
Держава запропонувала всім гравцям працювати прозоро, сплачуючи щорічну ліцензію та податки. Сьогодні гральний бізнес в Україні доволі оподаткований. Тут одні з найвищих зборів у Європі. Зокрема, згідно із законодавством, гральний бізнес сплачує до бюджету:
Податок на прибуток підприємств – 18%;
Податок на виграш – з усієї суми виграшу сплачується ПДФО 18% та військовий збір 1,5%;
Податок на дохід – 18% від доходу за вирахуванням виплат гравцям (для гральних автоматів – 10% від доходу, для організаторів лотерей – 30%);
Щорічні ліцензії на кожен вид діяльності, а також на окремі гральні столи та автомати.
До того ж гемблінг має чіткі та досить жорсткі правила. Зокрема, доступ до азартних ігор можуть мати лише особи, не молодші за 21 рік. Усі гравці повинні пройти ідентифікацію, щоб скористатися послугами грального бізнесу. Родичі можуть обмежити гравця, якщо виявили у нього залежність. Цікаво, що це може зробити навіть сам гравець щодо себе. А зали з гральними автоматами не можна розташовувати поруч з будівлями, в яких є заклади освіти, охорони здоров’я чи органи влади.
Це лише кілька прикладів обмежень. Якщо гральний бізнес їх не дотримується, то повинен сплачувати величезні штрафи, які можуть дорівнювати 500 мінімальним заробітним платам (3,35 мільйона гривень). Тому кожне наземне чи онлайн-казино дотримується строгих правил.
Загалом гральний бізнес в Україні можна назвати достатньо регульованим. Станом на 1 грудня 2022 року, в Україні за ліцензіями працювали 47 компаній зі сфери азартних ігор:
19 залів ігрових автоматів,
14 інтернет-казино,
8 залів казино,
3 компанії з букмекерської діяльності,
3 компанії з інтернет-покеру.
Однак ця кількість вже менша. Днями відбувалися великі “зачистки” на ринку. На сайті президента з’явився указ про введення санкцій проти 120 фізичних осіб і 287 компаній. Низка представників грального бізнесу, проти якого ввели санкції, уникали сплати податків або ж мали зв’язки із Росією.
Частина ринку залишається в тіні
Фактично на самому початку формування цієї індустрії та її розвитку відбулося повномасштабне вторгнення росії в Україну і 2022 рік став для всього українського бізнесу, в тому числі й азартного, найважчим в історії. З урахуванням воєнного стану 1 квітня Верховна Рада прийняла поправки до Податкового кодексу, дозволивши оператором ігорного бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування та сплачувати лише 2%. Однак навіть у таких умовах деякі гравці ринку знаходили обхідні шляхи, аби мінімізувати відрахування до бюджету.
Переважна більшість організаторів азартних ігор зухвало ухилялася від сплати податків. Ухилення здійснювалося з участю банків. Таких банків дев’ять,
– каже голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Йдеться про розслідування Бюро економічної безпеки за фактом міскодингу, що масово практикується букмекерами. Суть схеми полягає в тому, що кожен інтернет-платіж має своє цифрове позначення. Код азартних ігор – 7995. Саме цією цифрою мають позначатися транзакції, що супроводжують ставки. Однак компанія може помилитися і вказати інший код. Наприклад, 7994, що відповідає комп’ютерним іграм. Здавалося б, навіщо це робити, адже гроші є? Не зовсім так. Вся різниця в податковій ставці, адже букмекерський бізнес за законом зобов’язаний платити солідні 18% на прибуток, 22% ЄСВ, від 10% до 18% податку на валовий ігровий дохід та 19,5% податку на виграш гравця. А міскодинг дає можливість мінімізувати податки.
За даними Forbes, у схемі було задіяно кілька банків, а також самі букмекери. У результаті українські компанії, які працюють на ринку в 145 – 180 мільярдів гривень на рік (за даними НБУ), заплатили за 2022 рік лише 730 мільйонів гривень.
Але проблема в тому, що майже всі ці податки – це ПДФО, тобто податок на доходи фізосіб, які “вчора” отримували дохід та зарплати у цих схемах та виграшах. А ось доходи гральних компаній продовжують приносити копійки до державного бюджету, – повідомив народний депутат Ярослав Железняк. – До того, майже 300 мільйонів із цих 730 за 2022 рік сплатила лише одна компанія.
Судячи з озвученої суми та відкритих джерел, йдеться про українське онлайн-казино PIN-UP.UA. Минулого року компанія перерахувала понад 271,2 мільйона податків та ліцензійного збору. Проте, саме вона стала об’єктом інформаційної атаки щодо внесення до списку санкцій РНБО букмекера Parimatch. Так, деякі ЗМІ та Telegram-канали опублікували інформацію про те, що Україна також наклала санкції на PIN-UP. Щоб переконатися у неправдивості цих повідомлень, достатньо зайти на сайт Президента України.
“PIN-UP Ukraine є одним із відповідальних лідерів на ринку ліцензійного казино України, який підтримує економіку держави та реалізує велику кількість гуманітарних і благодійних проєктів для українців. Тому мені прикро бачити джинсу в ЗМІ та чути деякі думки політиків, направлені не на розвиток індустрії, а на дискредитацію одного з ключових платників податків індустрії азартних ігор. За 2022 рік PIN-UP Ukraine сплатила 271,2 мільйона гривень податків і ліцензійного збору. І лише за два місяці 2023 року вже направлено до держбюджету 304,8 мільйона податкових відрахувань. Можливо, це комусь не подобається, що ми платимо сумлінно, але ми й далі будемо розвивати ринок та підтримувати державу”, – прокоментував СОО PIN-UP Ukraine Ігор Зотько.
Якоїсь альтернативи, яка б допомогла вивести ринок із тіні, влада поки що не запропонувала. Наприклад, показовою є ситуація з ігровими автоматами. Відповідно до закону, вони мають платити 10% з Gross Gaming Revenue (суми ставок гравців за вирахуванням виграшів).
Законом про гральний бізнес їм заборонено мати виграшний фонд менш як 90%. За логікою закону вони взагалі мають працювати у нуль,
– каже Гетьманцев.
Головні гравці ринку вважають, що панацеєю могло б стати приємнішим за законопроєкт 2713-д. Він має встановити фіксований податок з виграшу та рівний для всіх GGR у розмірі 10%, проте документ уже два роки перебуває на розгляді парламентарів. Крім того, закон зможе нормально функціонувати лише після запуску Державної системи онлайн моніторингу.
“Якщо раптом знову через якийсь саботаж (як це було до) Державна система онлайн-моніторингу не набирає чинності до 1 квітня, то весь гральний бізнес починає оподатковуватись ще додатково 10% від обороту грошей. Ще раз, ще й від обсягу! – пише Залізняк. – Сподіваюся, це достатній мотиватор галузі сприяти запуску системи, а не як раніше”.
Провідні економіки світу своїм прикладом вже неодноразово доводили, що лібералізація податкового законодавства сприяє наповненню бюджету набагато краще, ніж фіскальні репресії проти бізнесу.
Гральний бізнес наповнює бюджет
Рішення щодо спрощеної системи оподаткування вже скасували, а гемблінг приносить країні податки у повному обсязі. І суми доходу від легального грального бізнесу чималі! Лише у січні цього року наземні та онлайн-казино в Україні сплатили 269 мільйонів гривень до бюджету. Тож потенціал грального бізнесу як джерела формування українського бюджету – великий.
Зверніть увагу! На початку повномасштабної війни уряд скоротив зобов’язання щодо ліцензування для багатьох представників бізнесу, зокрема й грального. Однак вже у лютому 2023 року Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) повідомила, що Кабмін хоче зобов’язати легальні офлайн-оператори виплатити ліцензійні збори за минулий та наступний рік.
Важливо розуміти, що держава отримує гроші від грального бізнесу ще й непрямим шляхом, а, наприклад, через готелі, в яких відкрилось казино, чи IT-компанії, які співпрацюють з онлайн-казино. Як розповідає голова Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе, понад 30 мільярдів гривень були акумульовані із суміжних сфер.
Крім того, гральний бізнес – це робочі місця для українців. Зараз рівень безробіття в Україні близько 30%. Тому це болюче питання для суспільства. У воєнні часи, коли низка українських компаній змушена релокуватися за кордон, дуже важливо зберегти бізнес тут, в Україні.
“Я дякую “білим” компаніям, які сплачували податки до війни й роблять це під час війни, займаючи з цього питання принципову позицію. Ми досить глибоко спостерігаємо за різними проявами бізнесу у війну. І я дуже вдячний тим непоодиноким компаніям, які попри скрутне становище збільшують платежі, відмовляються від практик ухилення оподаткування і проявляють себе дійсно патріотично”, – сказав Данило Гетманцев під час одного з бізнес-івентів у Києві.
Що далі?
Наразі ще дуже молодий ринок грального бізнесу в Україні розвивається, але стає все більш регульованим. Вже зараз він сплачує мільярдні податки, а у близькому майбутньому може стати ще серйознішим джерелом надходжень для українського бюджету, з якого фінансуватимуть пенсії, соцвиплати, робитимуть дороги та відбудовуватимуть зруйновані населені пункти.
