Тема соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством давно є важливою – серед ділового середовища у світі. Особливо це стосується тих видів підприємництва, що завдають потенційної шкоди для людини. Зокрема йдеться про виробництво алкоголю, тютюну, зброї, гральний бізнес. На ці галузі державою зазвичай покладаються підвищені податки, додаткові відрахування чи зобов’язання, спрямовані на реалізацію соціально значущих ініціатив.

Одразу наголошу, що легалізація грального бізнесу завжди дає більше позитиву для суспільства, ніж його заборона, оскільки легальний гральний бізнес:

1) зобов’язаний вживати заходів для захисту гравця в азартних іграх;
2) сплачує податки та створює додаткові робочі місця;
3) дає стимул для розвитку туризму та суміжних галузей, зокрема готельного та ресторанного секторів;
4) реалізує соціальні ініціативи та різні соціальні проєкти – як «компенсацію» за потенційну шкоду азартних ігор.

В Україні в період заборони грального бізнесу з 2009 по 2020 роки активно процвітали незаконні азартні ігри, як наслідок гравці витрачали всі гроші, грали в кредит, брали «швидкі» позики і опинялись у борговій ямі. Це штовхало їх, у тому числі, до незаконної діяльності для відпрацювання боргів.

Вже в 2021 році гральний бізнес приніс у бюджет держави майже 2 млрд грн платежів за ліцензії.

Але легалізація грального бізнесу не означає, що реформа закінчена. Україні потрібно ухвалити законодавство, яке дозволило б реалізувати соціальну відповідальність грального бізнесу на рівні держави.

Наприклад, на рівні Закону «Про державні лотереї в Україні» в нашій державі такий досвід вже був: у 2013-2014 рр. всі відрахування від лотерейної діяльності спрямовувались до спеціального фонду Державного бюджету України та використовувались для фінансування державних об’єктів олімпійської підготовки, лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, на фінансування культури та спорту (п. 8 ст. 15 Закону). Тоді в 2013 році вперше за роки незалежності онкохворі діти на сто відсотків були забезпечені необхідними лікарськими засобами, виробами медичного призначення і лабораторними реагентами завдяки лотерейним відрахуванням до спецфонду бюджету.

У Парламенті вже були зареєстровані законопроекти 3899, 3899-1, 5073, якими пропонувалось створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки. Передбачалось, що цей фонд мав би бути створений у складі спеціального фонду Державного бюджету України і мати цільове спрямування усіх коштів від ліцензій у сфері грального бізнесу на різні соціально важливі цілі. Проте війна внесла свої корективи, соціальні ініціативи виявились не на часі, а проєкти наразі зняті з розгляду.

З твердою вірою у нашу Перемогу можу однозначно стверджувати, що ці проєкти – важливі, а тому вже найближчим часом ми повернемось до їхнього розгляду.

Сьогодні ж соціальні проєкти фінансуються гральним бізнесом із власної ініціативи, що є елементом їхньої корпоративної соціальної відповідальності. Але не всі організатори охоче погоджуються фінансувати соціальні ідеї, а тому отримати фінансову підтримку на заходи, спрямовані на попередження ігрової залежності та захист гравців в азартні ігри зараз досить складно. З бюджету ж наразі так ініціативи не фінансуються.

Зоряна Топорецька
Докторка юридичних наук, доцентка,
керівниця наукового напрямку ГС “Центр відповідальної гри”