У новий рік Україна вступила з важливою для національного гемблінгу подією – уряд підтримав проєкт із впровадження Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) для грального бізнесу. Вперше про потребу впровадження такої системи представники сфери грального бізнесу та Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей заговорили три роки тому. Проте російська агресія та часто несистемний підхід до реформування гральної сфери з боку Верховної Ради затягнули процес ухвалення потрібних рішень на кілька років.
Розгляд цього питання в уряді України символізує проведення вкрай потрібних реформ у сфері азартних ігор, створення контролю за діяльністю легальних учасників, надходженням доходів та дотриманням норм чинного законодавства щодо збору податків.
За даними КРАІЛ, станом на 26 грудня 2023 року до державного бюджету України за ліцензії у сфері організації та проведення азартних ігор надійшло 1,96 млрд гривень.
Якщо зважати на те, що ці надходження забезпечив легальний гральний бізнес, то можна спрогнозувати, що нарешті Державна система онлайн-моніторингу чітко зможе дати державі та суспільству розмежування між легальним та нелегальним сегментом, і нарешті всім стане очевидна різниця між легальним і нелегальним обсягом грального бізнесу.
Крім фіскальних завдань, ДСОМ здатна сформувати і постійно відстежувати Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних залів онлайн та офлайн, бути надійним помічником для реалізації конституційних прав як окремих громадян, так і організацій.
І ще один аспект, про який не можна не згадати, коли йдеться про реформи однієї з галузей економіки, – чинну законодавчу базу для регулювання роботи гральної індустрії країни. Ігнорування нагальних запитів із боку професіоналів-організаторів ринку та брак законодавчих рішень створили непрості умови для легальних компаній.
Так, гемблінг – досить молода сфера діяльності економіки України, порівнюючи з будь-якою іншою. Але законодавчий процес не може бути вічним, якщо проводити аналогії з динамічними темпами уряду та політичного керівництва країни щодо процесів із євроінтеграції.
Зміни, які потрібні для реформи в українському гемблінгу, – це також одна з норм та вимог уніфікації українського законодавства з європейським. Азартні ігри, казино, букмекерські ставки та лотереї мають працювати за зрозумілими для цивілізованих країн законами. Адже це сприятиме притоку інвестицій, і у підсумку – розбудові цього сектора економіки, модернізації окремих регіонів, де будуть побудовані нові казино і гральні зали.
Проте поки профільний законопроєкт щодо регулювання та термінологічного впорядкування сфери азартних ігор роками перебуває на розгляді в парламенті, бізнес і далі функціонує і поповнює бюджет держави.
Законопроєкт 2713-д «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей», зареєстрований у Верховній Раді у липні 2020 року, 15 липня 2021 року пройшов перше читання.
У ньому є важливі моменти, на які сфера грального бізнесу не може чекати, – внесення зрозумілих змін до Податкового кодексу щодо зборів із виграшів у азартних іграх та лотереях із розумінням відмінностей та особливостей кожної сфери гемблінгу.
На думку організаторів ринку азартних ігор та лотерей, упорядкування та фіксація податків гемблінгу дозволить збільшити збори завдяки прозорості та логіці розрахунків. У законопроєкті 2713-д пропонується шкала зборів для букмекерської діяльності та тоталізаторів на іподромі, організації азартних ігор у онлайн-казино, залів гральних автоматів та казино, випуску та проведення лотерей.
До того ж цю фіксовану шкалу зборів до бюджету законодавець прив’язав до запровадження Державної системи онлайн-моніторингу. Залишається сподіватися, що Верховна Рада виявить активність у питанні розгляду 2713-д, оскільки країні, що воює, потрібні стабільні грошові надходження, а учасникам гемблінгу – прозорі правила для ведення бізнесу.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
