Легальні організатори азартних ігор адаптувалися до ведення бізнесу в умовах війни. Ні податкова невизначеність, ні втрата активів та клієнтів, ні конкуренція з боку нелегалів, ні постійні обмеження та заборони не знищили легальний ринок азартних ігор. Найбільш яскравим прикладом цього є спроможність легальних організаторів гемблінгу сплачувати податки. І обсяг їх сплати, порівнюючи з попереднім роком, значно виріс і становить 9,8 млрд гривень за перші 7 місяців 2024 року. Подібні цифри під час війни справді вражають, адже потребують надзусиль з боку бізнесу для їх досягнення.
Легальний гемблінг вкотре підтверджує свою життєздатність, незважаючи на всі виклики, які перед ним стоять. Ба більше, він і далі в повному обсязі виконує взяті перед державою зобов’язання. Найбільш простим та зрозумілим показником, який підтверджує цю тезу, є платоспроможність легального грального бізнесу. За перші 7 місяців 2024 року легальні організатори сплатили в 2,9 разів більше податків, ніж за аналогічний період 2023 року. Легальний бізнес також у повному обсязі і далі сплачує ліцензійні платежі.
Цікаво, що деякі державні «реформатори» намагаються приписати досягнення легального гемблінгу собі, натякаючи на успішність тих реформ, які вони запровадили. Ці псевдодетінізатори ринку заявляють про те, що саме завдяки їхнім ініціативам бюджетні надходження суттєво збільшились, а «гемблінг почав виходити з тіні». І загалом у це можна було б повірити, адже йдеться про очільника профільного комітету Верховної Ради з питань податкової політики пана Гетманцева. Однак є два суттєвих «але», які примушують ставитись до цих заяв як мінімум скептично.
1. Саме цей комітет, а також афілійовані з Гетманцевим політики та «експерти» вже понад 4 роки саботують ухвалення законопроєкту про систему оподаткування грального бізнесу 2713-д. Якщо б цей закон було ухвалено, податкових грошей у бюджеті від гемблінгу було б набагато більше, так само як і легальних компаній, які б ці податки сплачували. Брак повноцінного податкового законодавства є тим негативним запобіжником, який відштовхує великі західні бренди від виходу на український ринок азартних ігор.
2. Профільний комітет дуже багато часу приділяє питанням оподаткування легального гемблінгу, водночас абсолютно нехтуючи боротьбою з нелегальним сегментом. До того ж деякі з їхніх ініціатив напряму сприяють роботі тіньовиків, зокрема лотерей. Питання щодо їх оподаткування та ліцензування досі не врегульовані, і вони й далі спокійно працюють, імітуючи азартні ігри на своїх платформах, не сплачуючи жодних податків чи ліцензійних платежів.
Отже, як бачимо, з незрозумілих причин фокус уваги профільного комітету зосереджений лише на легальних організаторах азартних ігор. Обмеження легального ринку, ініційовані та підтримувані цим комітетом, висвітлюють як «досягнення», хоча насправді вони просто ускладнюють умови ведення бізнесу та господарську діяльність легальних компаній. А от нелегали й далі спокійно працюють і не сплачують жодних податків. Жодної уваги комітет їм не приділяє, вони наче не існують для нього.
Може, прийшов час знайти ефективні методи боротьби з нелегалами та примусити їх наповнювати державний бюджет? Можливо, все ж варто запровадити відповідне ліцензування та оподаткування лотерей? А де ж створення ТСК щодо розслідування порушень у сфері лотерей? Скільки лотерей вже були притягнуті до відповідальності за імітацію азартних ігор без ліцензій? Нелегальний сегмент, який на сьогодні широко представлений, зокрема лотереями, є джерелом десятків мільярдів гривень, які державний бюджет недоотримує через несплату ліцензійних платежів, податків та навіть штрафів за нелегальну діяльність.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
