Легальний гемблінг виконав поставлені завдання на 2023 рік, попри всі виклики. Надходження до державного бюджету перевищили заплановані показники ще на початку листопада. Однак досягнення цих цілей відбулось на фоні системних проблем із податковим та регуляторним законодавством, вирішення яких постійно відкладається. До того ж ці проблеми ускладнюються новими законодавчими ініціативами, зокрема законопроєктом 10101 від пана Гетманцева, який фактично покликаний знищити всі здобутки реформи з легалізації азартних ігор. Якщо держава зацікавлена в збереженні доходів від легального гемблінгу, цей негативний тренд має бути переломлений якомога швидше.
Якщо станом на початок листопада легальні організатори азартних ігор перевиконали заплановані показники наповнення державного бюджету на 101%, то вже на початок грудня перевиконання плану досягнуло 117%. Тобто сьогодні замість запланованих 1,596 млрд гривень ліцензійних платежів до бюджету вже надійшло понад 1,871 млрд, що на 95,4% більше, ніж було закладено на функціонування КРАІЛ у 2023 році – 86,8 млн грн.
На наступний рік бюджетні плани дещо скромніші. Проте тенденція щодо співвідношення видатків на Комісію та обсягу прибутків, які вона має згенерувати, зберігається. На 2024 рік державним бюджетом заплановано отримання 1,047 млрд грн ліцензійних платежів від легального сектору азартних ігор. А на функціонування КРАІЛ закладено 76,8 млн грн, що майже в 14 разів менше від суми запланованих доходів.
Тобто від Комісії та від ринку традиційно очікують у десятки разів більше, ніж виділяється на її функціонування. І загалом це зрозуміло. Адже ефективний державний регулятор дійсно має приносити державі набагато більше, ніж витрачається на його роботу. З цим завданням КРАІЛ ефективно справлялась як до повномасштабної війни, так і під час неї.
Однак є одне велике «але». Воно полягає в тому, що аби ринок працював і регулятор був здатний ефективно виконувати свою роботу, мають бути створені відповідні законодавчі умови, які встановлять чіткі правила гри як для легальних організаторів ринку, так і для державних органів, що контролюють їхню діяльність. На сьогоднішній день у межах ринку повноцінно функціонують лише ліцензійні умови для організаторів гемблінгу. Питання податків, моніторингу, врегулювання реклами, ліцензійних умов для лотерей, розподілення компетенцій щодо боротьби з нелегалами досі не вирішені.
Чи реально в таких умовах досягнути поставлених цілей? Як показує практика – реально. Однак чи достатньо цього? Авжеж – ні. Не треба багато думати, аби зрозуміти: якщо ринок виконує показники в надскладних обставинах, то у разі створення для нього належних умов, ефект буде в рази кращим.
Також цікаво буде подивитись, яка частина із запланованих доходів надійде від лотерей. Адже вони не сплачують державі нічого вже протягом багатьох років. До речі, навіть назва в графі доходів бюджету 2024 року дослівно звучить так: «плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей». Якщо лотереї почнуть нарешті сплачувати хоча б за використання своїх ліцензій, не кажучи вже про ліцензії на організацію та проведення азартних ігор, якими вони також активно займаються «в чорну», то досягати бюджетних показників буде простіше.
Ще однією важливою умовою досягнення поставлених цілей на 2024 рік є припинення діяльності потужного антигемблінгового лобі. Його очолює вищезгаданий Данило Гетманцев разом із низкою інших депутатів, які просувають законопроєкти на кшталт 10101. Єдиною метою подібних законодавчих ініціатив є створення податкових та регуляторних умов, за яких буде просто невигідно займатись легальними азартними іграми. Унаслідок цього легальні організатори будуть змушені або піти в тінь, або просто зникнути. А це поверне ринок у нелегальний стан, а отже замість державного бюджету доходи від нього отримуватимуть ті, хто його покриватиме.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council
