Українські провайдери за вимогою регулятора вкотре зупинили доступ до сотень веб-ресурсів з нелегальними азартними іграми. Але цифра «475 сайтів» сама собою мало що пояснює, доки не подивитися, з чого саме складається цей перелік. А складається він не з випадкового набору окремих казино, а з розгалуженої мережі дзеркал і технічних адрес, побудованих навколо кількох добре відомих брендів. Саме це і є головною рисою сучасного тіньового гемблінгу як в світі, так й в Україні. Боротьба з ним давно перестала бути просто блокуванням «одного поганого сайту».
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, зобов’язала інтернет-провайдерів обмежити доступ до 475 вебресурсів із нелегальними азартними іграми. Формально це чергове рішення у довгій серії подібних блокувань, однак структура переліку заслуговує окремої уваги.
Левову частку списку — 268 доменів — становлять адреси, пов’язані з брендом GetX. Це не просто копії одного сайту: серед них зустрічаються десятки комбінацій на кшталт «casino», «vip», «game» чи «zerkalo», додані до основної назви, а також написання через дефіс і в різних варіаціях літер. Ще 37 доменів належать мережі Vavada, яка діє за схожим принципом. Загалом за назвами вдається впізнати щонайменше 14 різних брендів. Понад 150 адрес мають випадкові буквено-цифрові назви, тому визначити їхню приналежність лише за доменом неможливо. Це саме по собі свідчить про свідому спробу заплутати слід для контролюючих органів та ввести в оману гравців. Показово й те, що переважна більшість цих сайтів зареєстрована в одній і тій самій доменній зоні — .life, що вказує на «конвеєрний» принцип реєстрації нових адрес.
Важливо розуміти й саму процедуру ухвалення рішення. Формально обмеження доступу схвалює державне агентство PlayCity, після чого НКЕК доводить цю вимогу до провайдерів, які відповідають за технічне закриття доступу на своєму рівні. Тобто регулятор діє не хаотично й не вручну для кожного окремого випадку, а через уже налагоджений адміністративний ланцюжок: PlayCity ухвалює рішення — НКЕК передає перелік — провайдери виконують вимогу.
Коли основний домен нелегального казино блокують, нелегальний організатор рідко зникає. Натомість за лічені дні чи навіть години з’являється нова адреса, найчастіше зі зміненою літерою, доданим словом або в новій доменній зоні. Гравець, який шукав звичний бренд, просто переходить за новим посиланням, і для нього фактично нічого не змінюється, окрім самого URL. Саме тому боротьба з нелегальним гемблінгом більше не може обмежуватися точковими блокуваннями окремих адрес — вона має бути системною та передбачати «мережеве» блокування.
Це означає постійний моніторинг нових дзеркал, аналіз патернів у назвах доменів і використовуваних доменних зонах, а також швидкість самої процедури: чим оперативніше PlayCity ухвалює рішення, а провайдери його виконують, тим менше часу нелегальний організатор має на роботу під новою адресою. У цьому сенсі кожне чергове масове блокування — це не разова акція, а частина довшого процесу «стискання» тіньової екосистеми навколо кількох великих брендів.
Практика показує, що нелегальний ринок реагує на тиск досить швидко: нові дзеркала з’являються майже одразу після блокування попередніх. Це означає, що поодинокі рішення, хай навіть масштабні, самі по собі не здатні остаточно закрити проблему. Радше йдеться про постійний, повторюваний цикл, заснований на міжвідомчій співпраці та кооперації регуляторів з легальним бізнесом. Кожен такий цикл звужує простір для маневру нелегалів, ускладнює їм життя технічно й фінансово, і саме в цій регулярності і полягає реальна ефективність боротьби з тіньовим гемблінгом в Україні. Натомість модель, за якою легальний сегмент залишається видимим, зрозумілим і працює за прозорими, перевіреними правилами, поступово стає більш конкурентною альтернативою.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
